Ця команда з графства Саффолк, заснована трьома братами Перрі, з'явилася на світ на зорі 90-х років. Компанію Джейсону (вокал), Адаму (ударні) і Гайлс (клавішні) на той момент склали їхні друзі, гітарист Марк Чепмен і басист Стів Свіндон. Квінтет спочатку грав музику з прогресивним нальотом а-ля "Rush" і носив назву "Grand Designs".
З часом саунд групи став ближче до панк-року, а команда змінила вивіску на "A" (тут позначилося бажання хлопців бути першими в будь-який рок-енциклопедії). Майже чотири роки колектив витратив на придбання концертної репутації, і тільки в 1996-му, після переїзду до Лондона, музикантам вдалося укласти контракт з "London Records". Влітку вийшов перший сингл, "Five in the Morning", а через рік на світ з'явився дебютний альбом, "How Ace Are Buildings".
Ні те, ні інше особливого враження на публіку не справило, проте "A" продовжували завзято мотатися по країні, намагаючись проштовхнути свою творчість в маси. Постійні переїзди швидко втомили Свіндон, і він повернувся до коледжу, звільнивши місце для Денієла Картера. Незабаром після цього група випустила дводискове версію синглу "Number one", з якої з'явилися перші ознаки успіху (попадання в національний Топ 50).
Другу половину 1998 року музиканти провели у підготовці альбому "A vs Monkey Kong". До закінчення сесій групою зацікавилися і заокеанські попалися, тому диск вийшов не тільки в Англії, але і в Америці (на "Mammoth Records"). Реліз розширив аудиторію "A", а журнал "Melody Maker" навіть опублікував фото групи. Тим часом колектив заробляв додаткові очки, гастролюючи по Америці і Європі в компанії з "Bloodhound Gang". Найкращий прийом команду чекав у Німеччині, де були дуже популярні такі пісні як "I Love Lake Tahoe" і "Old Folks". У 2000 році спеціально для фан-клубу малим накладом був виданий міні-концертний альбом "Exit Stage Right", після чого "A" взялися за підготовку третього альбому.
Вихід "Hi-Fi Serious" був затриманий через те що "London Records" була поглинена "Warner Music", і цей перехідний процес зайняв деякий час. Томливе очікування релізу компенсувалося справжнім успіхом, які прийшли з першим же синглом, "Nothing". Ця грунтовна штучка пробила британську гарячу десятку і попала в плей-листи багатьох радіостанцій.
Другий сингл, "Starbucks", і сам альбом приземлилися в Топ 20, а концерти "A" з тих пір набули "аншлаговий" характер. У 2002-му група багато виступала у себе на батьківщині, відзначилася на низці європейських фестивалів, а також разом з "Goldfinger" прокотилася по Штатах. На наступний рік музиканти нанесли візит до Країни Вранішнього Сонця і за його підсумками випустили міні-лайв "Rockin Like Dokken". Свій четвертий альбом "A" вирішили записувати не де-небудь, а на батьківщині гранжу, в Сіетлі. На час сесій вони орендували відому "Studio X" ("Nirvana", "Soundgarden", "Pearl Jam"), а в якості продюсера найняли Террі Дейта ("Pantera", "Deftones", "Machine Head").
Результат роботи відрізнявся від попередніх творінь відповідним сіетлської присмаком і підвищеної похмурістю. Однак світовий музичний клімат на час виходу альбому значно змінився і "Teen Dance Ordinance" припав, м'яко кажучи, не до двору. Мабуть, цей факт гнітюче подіяла на музикантів з "A", і вони почали працювати на стороні. Джейсон і Деніел зайнялися продюсуванням інших виконавців, Адам вирушив у турне з "Bloodhound Gang", а майбутнє колективу зробилося туманним.