Agressor

Група "Agressor" вважається основоположницею французького дез-металу, хоча за весь час її існування музиканти вступали як на трешева, так і на блековую територію. Заснував банду в 1986 році гітара-вокалер Алекс Колін-Токвейн. У компанії з барабанщиком Жан-Люком Фальсіні і бас-гітаристом Либером їм були записані дві демки ("The merciless onslaught" і "Satan s sodomy"), остання з яких послужила підставою для випуску спліт-альбому "Agressor" / "Loudblast" на лейблі "New wave records".

Згодом "агресивна" половина була перевидана окремо у форматі MCD.

Робота колег не особливо задовольнила Алекса і він, не замислюючись, виставив їх за двері, прийнявши на їх місце Лорана Люре (бас) і Тьєррі Пінка (ударні). За участю цих музикантів у 1990 році на "Noise records" був випущений дебютний полнометражнік "Агресора". "Neverending destiny" був зустрінутий досить прохолодно, і Токвейн знову взявся за кадрові перестановки.

На цей раз він закликав під прапори "Agressor" Стефана Гвегвама (ударні), Патріка гибелінов (гітара) і Джоеля Гюго (бас). У такій конфігурації в 1992 році був записаний альбом "Towards beyond". Щоб підняти популярність група активно гастролювала в компанії з такими колективами як "Sinister", "Loudblast", "Wargasm", а також засвітилася на кількох фестивалях, де були присутні такі банди як "Morbid angel", "Obituary", "Messiah", " Samael "," Pestilence "," Biohazard "," Sodom "і їм подібні. До третього альбому "Agressor" прийшов без особливих втрат. У складі відбулася лише одна заміна - місце гибелінов зайняв Еммануель Раго.

На "Symposium of rebirth" група спробувала розширити рамки свого стилю, запросивши на запис диска Ліонський Філармонічний Класичний Оркестр. При цьому Алекс і компанія постаралися дотримуватися своїх "агресивних" коріння. До альбому також потрапив один кавер "Terrorizer" ("After world obliteration") з Барні Грінвеем на бек-вокалі.

У 1996 році "Agressor" провели турне в компанії "Cradle of filth", після чого проект був на довгий час заморожений. Токвейн в цей період працював промоутером на "Black mark", а також вів майстер-клас під дахом "Ibanez". До кінця тисячоліття Алекс з вірним Джоелем Гюго все ж таки відродив свою групу і приступив до запису нового альбому, "Medieval rites". На сесіях було задіяно досить велику кількість відомого народу - два барабанщика (Мортен Нільсен з "Mercyful fate" і Кай Хахто з "Rotten sound"), гітарист Джеймс Мерфі з "Testament", Крелл і Христина з "Bloodthorn". Крім них у створенні "Medieval rites" брали участь сурмачі, флейтисти, скрипалі і оперні співачки.

Перед випуском альбому "Agressor" провели європейське турне разом з "Bloodthorn" і "And oceans". На цих гастролях роль другого гітариста виконував Бернард Квераль, а за барабанами сидів Кай Хахто. Зате на початку нового тисячоліття партнерами Алекса і Джоеля стали гітарист Адраммелех та ударник Горгор. За їх участі у 2002 році був випущений MCD "The spirit of evil". Двома роками пізніше компанія "Deadsun records" випустила збірку ранніх речей "Агресора" під назвою "The merciless onslaught".