Alastis

У металевому андеграунді існує велика кількість команд, що позиціонують свою творчість як "dark metal". Однак лише деякі з них подібно швейцарцям "Alastis" дійсно намагаються відповідати цьому визначенню. Група утворилася в 1987 році, а в її перший склад увійшли УОР Ді (гітара), Зумоф (вокал), Акронойз (лорент Мермод; ударні) і його брат Масмізейм (Крістоф Мермод;

бас). Спочатку колектив називався "Cry war", але після виходу демо "Black wedding" в 1988 році був перейменований в "Alastis". У 1990-му на світ з'явилася ще одна демка, і слідом за цим Масмізейм перебрався в "Samael", чия рання творчість нагадувало музику "Аластіс".

Незабаром відбув і Зумоф, а Ді довелося взяти на себе ще й вокальні обов'язки. На початку 90-х команда підписалася на культовий норвезький лейбл "Head not found", де дебютувала з альбомом "The just low". Запис ця звучала досить паршиво, але все ж принесла колективу деяку популярність.

Після деяких кадрових перестановок "Alastis" увійшли в контакт з французькою фірмою "Adipocere records" і з її допомогою випустили другий лонгплей, "... and death smiled". На цьому альбомі до блековому-трешевість звучанню додалися елементи готики. Серйозним кроком у кар'єрі "Alastis" стало укладення контракту з солідним німецьким лейблом "Century media". Для запису третього альбому музикантам була виділена студія "Woodhouse", а в якості продюсера виступив Вольдемар Сорічта. Буквально перед початком сесій в команді з'явився новий гітарист, Нік.

Цей хлопець раніше грав у детових бандах, тому його прихід надав звучанню "Alastis" строгості і гостроти. "The other side" чекав успіх, і група нарешті змогла провести повноцінні гастролі, причому її партнерами були такі колективи як "Anathema" і "Theatre of tragedy". Після закінчення всіх турів команду покинув бас-гітарист Дідьє Роттен, а в 1997 році його місце зайняв Рафф.

Навесні 1998-го музиканти знову відправилися в студію "Woodhouse", де під керівництвом того ж Сорічти створили четвертий альбом, "Revenge". Після його виходу колектив знову поринув у кадрові проблеми, розправитися з якими вдалося тільки в 2000 році. Тепер за ударною установкою сидів Себастьян, а ще у складі з'явився клавішник Грейвен Ікс. Ді до того часу вже накопичив достатньо матеріалу, і його залишалося тільки реалізувати. Тому відразу ж після того, як "Alastis" знайшли повну комплектність, команда приступила до сесій.

На цей раз місцем їх проведення була обрана французька студія "Sound suite", а на роль продюсера був запрошений Тер'є Рефнес ("Tristania", "Theatre of tragedy", "Morgul"). На "Unity" група продовжила розробляти власний "похмурий" стиль, старанно уникаючи нав'язливих порівнянь з "Samael" і "Tiamat". Коротше, реліз вийшов дуже навіть непоганим, але тим більше було незрозумілим, чому після нього "Alastis" на довгий час зникли з поля зору.