"Не" Beatles "єдиними славний Ліверпуль" - вирішили п'ятеро суворих англійських хлопців влітку 1990 року і під вивіскою "Pagan angel" почали лабати свій дум-готік-метал. Звали їх Вінсент (нар. 29 серпня 1973) і Деніел Каванаг (р. 6 жовтня 1972) (обидва-гітара), Даррен Вайт (вокал), Дункан Паттерсон (бас) і Джон Дуглас (р. 11 липня 1973;
ударні). Випустивши через півроку першу демку, вони подумали, що назва "Anathema" буде ближчий за духом до виконуваної ними музиці, і замінили його. Після виступів на розігріві у "Bolt Thrower" і "Paradise Lost" у команди потихеньку почала формуватися своя армія фанів. За другий Демко, "All Faith Is Lost", пішов сингл "They Die". Цей реліз отримав хороші відгуки в музичній андеграундної пресі і був швиденько розпроданий.
Цей факт помітили представники "Peaceville Records" і запропонували групі контракт. Фірма підметушилися і негайно випустила у світ EP-шник "The Crestfallen". Тут як раз до Британії нагрянули "Cannibal corpse", і "Anathema" взялися відкривати їхні концерти. Випробування пройшло успішно і компанда приступила до запису свого дебютного альбому.
У інді-чартах журналу "Kerrang!" реліз зайняв другий рядок, а "Metal hammer" обізвав його "альбомом місяця". Після прокручування на MTV кліпу "Sweet tears" тамтешня редакція підтвердила оцінку, дану "Хаммером". Перше глобальне європейське турне, що включає участь у різних фестивалях відбулося в 1994 році. А після запису міні-альбому "Pentecost III" команда відправилася підкорювати Бразилію. Перед записом другого лонгплея колектив покинув Даррен Уайт. Щоб не брати нікого з боку обов'язки вокаліста взяв на себе один з братів Каванаг - Вінні. Помінялася і музика - мелодії стали Спохмурнівши. Платівка 1996 року "Eternity" вийшла ще більш мелодійною та атмосферної, за що заслужила похвалу з боку багатьох критиків. Деякі навіть почали порівнювати "Anathema" з "Pink Floyd".
Число фанів групи значно збільшилася і музиканти вирішили, що настав час випустити повноцінне відео. Плівка "A vision of a dying embrace" включила в себе ранні демки, а також концерт у Кракові, коли група розігрівала "My dying bride".
У 1997 році команду покинув барабанщик Джон Дуглас, а йому на зміну прийшов Шаун Стілс. Після альбому "Alternative 4" настала черга заміни басиста. Незгодний з обраним напрямком групу залишив Паттерсон, помінявшись місцями з Дейвом Пібас з "Dreambreed". Приблизно в той же час до "Anathema" приєднався клавішник Мартін Пауел (екс-"My dying bride"). Перестановки на цьому не закінчилися, оскільки до кінця року повернувся Дуглас. Після випуску "Judgement" відбувся новий обмін, тепер вже клавішниками з "Cradle of filth". Новим членом колективу став Ліс Сміт. Склад продовжувало і далі лихоманитиме, і незадовго до виходу альбому "A fine day to exit", видно слідуючи цій назві, оголосив про свій відхід до "кредла" Дейв Пібас.
Тлумачної заміни йому відразу не знайшлося, і на час туру басуху віддали давньому другу "Анафеми" Джорджу Робертсу. А в березні 2002-го вибухнув черговий криза і один з братів, Ден пішов у "Antimatter". Проте він досить швидко одумався і незабаром повернувся в стрій.