Angelica

Канадська християнська рок-група з милозвучною назвою "Angelica" сформувалася в 1989 році. Незважаючи на свою коротку історію і часті зміни складу, колектив встиг залишити після себе чотири повноцінних альбоми. Отже, стартовий склад команди виглядав наступним чином: Енді Лайон (вокал), Скотт Ернест (ударні), Роберт Палле (бас) і Денніс Камерон (гітара). Лайон і Камерон склали авторський тандем і вдвох підготували матеріал для першої платівки.

Свій дебют четвірка вирушила записувати в містечко Коста Меса, розташованому на західному узбережжі США.

Вже в процесі сесій колектив зіткнувся з першими проблемами. Каліфорнійське сонечко розслаблюючу подіяло на Лайона, і він не зміг виконати свої функції належним чином, за що і був виставлений зі студії. Продюсер Кен Тамплін, що відповідав за вокальні партії (інструментали займався Камерон), запропонував на заміну два варіанти: Боба Карлайл і Роба Рока, з яких "Angelica" обрали останнього.

Таким чином, хоча ім'я Енді і значилося на обкладинці платівки, майже всю роботу за нього виконав Рок (за винятком одного треку, де заспівав сам Тамплін). З запрошених музикантів в студії трудився клавішник Марк Хьюгенбергер. Дебютний альбом, виданий на "Intense records", за стилем представляв пригладжений мелодійний хеві. Свій другий опус група записувала у складі тріо. Скотт Ернест кудись зник, і партії ударних довелося програмувати Камерону. В якості гостя на цей раз був присутній клавішник Деріл Вікер.

"Walkin in faith" був зроблений у дусі свого попередника, тільки звучав трішки легше і до того ж відрізнявся вокалом, оскільки місце біля мікрофона тепер займав Джером Мацца. У 1991-му тенденція регулярної зміни фронтменів ще не втратила свою силу, і новим вокалістом "Angelica" став Дрю Бака.

Ударні ж відійшли у відання Боббі Лоренса, а на клавішах гостювали Даро і Крістоф Марчанд. Ця конфігурація в одній з флоридських студій привела на світ диск "Rock, stock & barrel", за своїм змістом більше нагадував творіння "Mr. Big". Завершувала альбом інструментальна композиція "Oh Canada", що була, по суті, обробкою національного канадського гімну. Цікавий той факт, що кліп на одну з пісень ("Cover me") був записаний раніше, чим скінчилися сесії. У 1992 році вийшов четвертий і останній альбом "Анжеліки" - "Time is all it takes".

До цього часу склад групи скоротився до дуету, і на сесіях були присутні тільки Денніс Камерон і Дрю Бака, а інші учасники кудись зникли. Диск записувався знову в Каліфорнії, а його матеріал мав фанковий відтінок. Вже після остаточного розпаду команди, в 1993 році фірма "Intense records" випустила на прощання збірник кращих речей, "Greatest hits".