Annihilator
Однак для повноцінної команди потрібно було більше народу, ніж дві людини, тому хлопці залучили у свою компанію басиста Дейва Скотта і барабанщика Пола Малека. Даний склад записав демо "Welcome To Your Death" і відіграв декілька концертів, після чого квартет розвалився. Уотерс ж приватизував марку "Annihilator" і почав далі творити під цим ім'ям.
У 1986-му він з допомогою Малека записав другу демку, "Phantasmagoria", що стала дуже популярною в метал-андеграунді. Через рік "Annihilator" випустили ще одну плівку, завдяки якій групою зацікавилися не лише слухачі, але й діячі шоу-бізнесу. Джефф обзавівся менеджером і з цього приводу перебрався з Оттави до Ванкувера. Там він познайомився з барабанщиком Реєм Хартман, і хлопці взялися за роботу над дебютним альбомом.
Процес розтягнувся на тривалий час, а вокаліст виявився тільки до кінця сесій - це був учасник легендарних "DOA" Ренді Рампейдж. Другого гітариста довелося шукати ще довше, але, врешті-решт, посада дісталася Дейву Дейвісу. "Alice In Hell", виданий на "Roadrunner" в розпал трешевість буму, мав великий успіх, і "Annihilator" вирушили в північноамериканське турне в компанії з "Testament". Посеред гастролей Ренді злиняв додому, тому довелося його звільнити. Другу платівку Уотерс записував у компанії Хартманна і екс-вокаліста "Omen" Кобурн Фарра. "Never, Neverland" також був прийнятий із захопленням, і в його підтримку "Annihilator" виступили не тільки в Америці, але і в Європі.
По закінченні туру складу знову почало лихоманити, і до 1993 року партнерами Джеффа стали Ніл Голдберг (гітара), Аарон Рандолл (вокал) і Майк Манджіні (ударні). Записаний цієї конфігурацією "Set The World On Fire" сильно віддавав комерційним хардом, і тому більшість фанів "Annihilator" відвернулося від групи. Продажі дисків впали, і "Roadrunner" виставив своїх підопічних за двері.
Змінивши місце прописки на "Music for Nations" і забравши мікрофон у своє розпорядження, Уотерс в компанії з драммерів Ренді Блеком кілька реабілітував себе з альбомом "King Of The Kill". Промо-турне (в якому брали участь повернувся Дейвіс і басист Кем Діксон) пройшло досить успішно, а незабаром після цього вийшов концертний альбом "In Command". Якщо п'ятий студійник Джефф записував з Ренді і Дейвом, то над наступним опусом йому довелося працювати в поодинці. Проте "автономне плавання" тривало недовго, і на сесіях "Criteria For A Black Widow" Уотерса супроводжували Рампейдж і Хартманн, а в чергове турне "Annihilator" поїхали ще й з басистом Расселом Бергквіст. У середині гастролей Ренді був вигнаний вдруге, і на останок концертах Джефф співав сам.
У 2001-му місце біля мікрофона зайняв екс-учасник "Overkill" Джо Комю, а на наступний рік за ударну установку повернувся Ренді Блек. Тріо справило на світ альбом "Waking The Fury", а за підсумками гастролей, що пройшли за участю Бергквіст і другого гітариста Каррена Мерфі, був випущений концертний альбом "Double Live Annihilation". У 2003-му Комю змінив Дейв Падді, і з ним, і з повернулися Манджіні був записаний "All For You". Згодом ударник ненадовго відлучився, і на сесіях "Schizo Deluxe" відстукав Тоні Чапелле, проте при роботі над "Metal" Майк знову значився у складі "Annihilator".