Art Of Noise

На початку 80-х випускниця Королівського Музичного Коледжу, клавішниця і аранжіровщіца Енн Дадлі, інструменталіст і звукоінженер Гері Ланган, продюсер-аранжувальник Джонатан Джекзалік працювали в студії продюсера Тревора Хорна, експериментуючи з синтезаторами та іншої електронікою. Спершу вони орали на інших артистів типу "ABC" і "Frankie Goes To Hollywood", а в 1983-му під керівництвом екс-журналіста "NME" Пола Морлі об'єдналися в проект, що отримав назву "Art Of Noise".

Уклавши контракт з лейблом Хорна "ZTT Records", колектив дебютував з міні-альбомом "Into Battle With The Art of Noise". Електронна музика, присмачена шумами різного походження, припала публіці до смаку, а трек "Beat Box" пробився в заокеанські танцювальні чарти.

У 1984-му в продажу з'явилася полнометражка "Who s Afraid of the Art of Noise?", Супроводжувана хіт-синглами "Close (To the Edit)" і "Moments in Love". Незважаючи на успіх платівки в колективі стався розкол, і Дадлі, Ланган і Джекзалік пішли від Морлі і Хорна. Відповідно був розірваний контракт з "ZTT Records", а новим притулком "шумового мистецтва" стала фірма "China Records".

У 1986-му "Art Of Noise" випустили диск "In Visible Silence". Композиція "Peter Gunn", записана за участю Дуейна Едді, потрапила в британську гарячу десятку і на наступний рік принесла колективу "Grammy". Дещо менший успіх припав на долю супутніх синглів "Legs" і "Paranoimia". Якщо раніше Морлі позиціонував проект як знеособлену "негруппу", то тепер Джекзалік і Дадлі стали з'являтися на фотографіях без масок. У тому ж 1986-му вийшов збірник реміксів та концертних номерів "Re-Works of Art of Noise", після чого Енн і Джонатан залишилися удвох. Чергова платівка команди звучала дещо не по артнойзовскі. На "In No Sense? Nonsense!" музиканти крім синтезаторів використовували такі традиційні рок-інструменти як гітари та ударні, а також додали струнні аранжування та хоровий спів.

Незважаючи на те, що явних хітів на альбомі не було, багато шанувальників колективу до цих пір вважають платівку найкращою в дискографії "AON".

У 1988-му на світ з'явилася збірка бестових речей, примітний тим, що на нього потрапив трек з кавером Принца "Kiss", записаний з Томом Джонсом. На наступний рік "Art Of Noise" підготували четверту повнометражку, "Below the Waste". Тут крен був зроблений у бік world music, а у сесіях взяли участь африканські вокалісти з групи "Mahlathini and the Mahotella Queens". Комерційний успіх диска виявився невеликий, і в 1990-му Дадлі і Джекзалік оголосили про закриття проекту. Енн згодом працювала з Джазом Коулменом ("Killing Joke") та Філом Коллінзом, а "China Records" тим часом випускала всілякі збірки: "The Ambient Collection", "The FON Mixes", "The Drum and Bass Collection", "Art Works "і т.д.

Короткочасний реюніон "Art Of Noise" відбувся у 1999 році, коли возз'єдналися Хорн, Дадлі і Морлі, які взяли до себе в компанію екс-учасника "10 CC" Лола Крему. Квартет записав концептуальний альбом "The Seduction of Claude Debussy", присвячений творчості Клода Дебюссі, дав серію концертів і знову згорнув діяльність.

Читате також