Asia Minor

Прообраз цієї прогресив-групи з'явився в 1971 році в Стамбулі. У бенд увійшли студенти коледжу Святого Йосипа Ерік Текелі (гітара, флейта), Сетрак Бакірел (гітара, вокал) та Кен Козлу (ударні). Хлопці виграли пару студентських музичних конкурсів, але на цьому справа і закінчилося, оскільки всі вони перебралися до Франції. Бакірел і Текелі опинилися в Парижі, а Козлу влаштувався в Греноблі.

У 1974 році Ерік і Сетрак почали виступати удвох під ім'ям "Layla" (назва запозичили з пісні Еріка Клептона). Трохи пізніше вони відвідали колишнього соратника і спробували зробити кілька спільних записів.

У результаті Кен також переїхав до Парижа і офіційно вступив до лав "Layla". У 1975-му в колективі з'явився бас-гітарист Херв, з яким "Layla" відіграли серію концертів. На наступний рік Херв змінив Жан-Філіпп Ботье. Заодно музиканти змінили і назву команди на "Asia minor process", яке не тільки вказувало на корені групи, але й відображало обраний напрям.

У 1977-му пішов Козлу (він вирішив зробити кар'єру джазмена в Америці), звільнивши місце для Лайонела Бельтрамі (екс-"Atlantis", "Phenix", "Graal"). З подачі нового ударника вивіску скоротили до "Asia minor". У той момент до команди хотів приєднатися клавішник Роберт Кемплер, але альянс так і не відбувся. Ботье незабаром пішов, а новим бас-гітаристом став Поль Леві. У тому час колектив працював у напрямку змішування близькосхідних мотивів з англо-саксонським прогресивний. Азіатська частина виявлялася в меланхолійності композицій і "ностальгічною" манері співу Сетрака. У 1978-му за участю клавішника Ніколаса Вінсенте Asia minor "записали декілька треків, які послужили поштовхом для створення демки.

Демо у свою чергу мало не призвело до контракту з "CBS". Однак угода не відбулася, і музиканти вирішили випустити дебютний альбом власними силами. Перед початком сесій несподівано пішов Леві, тому басові партії довелося записувати Текелі та Бакірелу. "Crossing the line" вийшов вельми цікавим альбомом і місцями злегка нагадував творчість "Camel" і "Genesis".

Більшість композицій виконувалися англійською, але на платівці була присутня також парочка пісень на турецькому мовою. Ще в деяких критиків наявність флейти викликало стійкі асоціації з "Jethro Tull", але в "Asia minor" цей інструмент звучав все ж по-східному. На жаль, сучасники так і не змогли по гідність оцінити творіння "азіатів", оскільки в той час панував панк. А тим часом у групі продовжувала спостерігатися нестача басистів. У 1980 році короткочасно цю посаду обіймав Паскаль Ніро. Але коли настала пора записувати другу платівку, басові партії довелося поділити Бакірелу і все ж прилучився до команди Кемплеру.

"Between flesh and devine" за якістю не поступався своєму попереднику, проте всього чого добилися "Asia minor", це були кілька рядків у "Rock N Folk". Відсутність інтересу в публіки до подібного роду музиці й стало основною причиною розпаду ансамблю в 1982 році. Лише на початку 90-х французький прог-лейбл "Musea" перевидав обидва альбому "Asia minor", щоб слухачі змогли добре ознайомитися з творчістю цієї цікавої команди.