At The Drive-In

Натхненні творчістю таких колективів як "Fugazi" і "Drive Like Jehu", техаські хардкорщики "At The Drive-In" з міста Ель Пасо почали свою діяльність у 1994 році. В оригінальний склад увійшли Седрік Бікслер (вокал), Джим Уорд (р. 19 вересня 1976; гітара), Кенні Хоппер (бас), Берні Рінкон (ударні) і Джаррет Врена (гітара). У листопаді вийшла їх дебютна семідюймовка, "Hell Paso", а місяцем пізніше музиканти покинули свій рідний штат і вирушили в перше турне.

Через півроку "At The Drive-In" в дещо зміненому складі випустили другий EP, "Alfaro Vive, Carajo!", Виданий, також як і попередня робота, лейблом "Western Breed". І знову хлопці погнали концерти по американських містах і селах, ніж поступово почали створювати армію своїх шанувальників.

На одному з шоу їм попалися представники невеликого лейбла "Flipside", які не пошкодували 600 баксів, щоб дати музикантам можливість записати повнометражний альбом. Незабаром після цього команда обзавелася новою ритм-секцією в особі Пола Хінойоса (бас) і Тоні Хаджар (ударні), а Омар Родрігес переключився з баса на гітару.

Освіжений складу закотився у 100-денне турне і після місячної перерви знову опинився в студії. Записаний на цих сесіях EP "El Gran Orgo" представив мелодійну сторону "At The Drive-In", хоча емоційне напруження залишився колишнім. Диск вийшов на "Offtime Records", але подальше співробітництво з цією фірмою не відбулося. "Flipside" до того часу взагалі згорнув свою діяльність, і таким чином група залишилася без контракту. Перспектива випустити що-небудь ще виявилася досить туманною, але на щастя "At The Drive-In" ім зустрілися Бекер з "Fearless Records", що взяли групу під свою опіку. Влітку 1998-го колектив під керівництвом продюсера Алекса Ньюпорт записав альбом "In / Casino / Out", що представляв собою "студійний концертний альбом".

Сесії проходили разом із повернулися в рідні пенати Джимом Уордом, який на час залишав команду і не брав участь у створенні "El Gran Orgo". Диск вийшов у липні, після чого почався піврічний тур по Штатах. За цей час "At The Drive-In" встигли переграти з безліччю різних команд, в тому числі і зі своїми кумирами "Fugazi".

На початку 1999-го група зробила невеликий перепочинок і знову вирушила в дорогу, причому на цей раз хлопці не обмежилися Америкою, а завдали ще візит і до Європи. За час гастролей у музикантів накопичилося деяку кількість нових пісень, які вирішено було випустити на EP "Vaya". Диск, виданий все тим же "Fearless", мав великий успіх і турне на його підтримку "At The Drive-In" провели в ролі хедлайнерів. Під час тижневого перебування в Нью-Йорку хлопці познайомилися з продюсером Россом Робінсоном і спробували зробити з ним спільний запис. Результат задовольнив обидві сторони, і Росс взявся за роботу над третім полнометражнік "ATDI". Робінсон змусив музикантів викластися на повну котушку, і в результаті "Relationship Of Command" став кращим альбомом в дискографії групи.

Як це не дивно, але він же виявився і останнім творінням "At The Drive-In", оскільки Бікслеру і Родрігесу набридло грати хардкор, і вони організували прог-бенд "The Mars Volta". Решта учасників команди (Джим, Пол і Тоні) не стали розбігатися і продовжили діяльність під вивіскою "Sparta".