Послідовники легендарного шведа Інгві Мальмстіна "At Vance" стартували в 1998 році. Зачинателями проекту були віртуоз гітари Олаф Ленк (* 15 листопада 1967), який прославився в таких бандах як "Velvet Viper", "Centers", "Zed Yago" і вокаліст Олівер Хартманн. Склад доукомплектували Улі Мюллер (клавішні), Райналд Коніг (р. 15 вересня 1970; бас) і молодий барабанщик Спун.
Записавши пару демок, команда без праці уклала контракт з лейблом "Shark Records". Восени 1999-го на цій фірмі вийшов дебютний альбом, "No Escape". Якісний мелодійний метал у дусі Мальмстіна таїв у собі пару цікавих моментів: обробку теми Вівальді "Літо" та версію "Money, Money, Money" незабутніх "Abba". Крім того, японське видання платівки включало в себе кавери "Eye of the Tiger" від "Survivor" і "Shout" від "Tears For Fears".
Восени 1999-го сталися деякі кадрові перестановки - ударника Спун змінив Йорген Люкас (р. 23 травня 1976), Коніг переключився на ритм-гітару, а четирехструнку довірили Йохен шнуру. На своєму другому альбомі "At Vance" продовжили готувати музичне блюдо по вже використаного рецептом, приправивши власні мелодійні бойовики ("Soldier of Time", "The Brave and the Strong", "King of Your Dreams", "Goodbye", "Princess of the Night ") однієї класичної дрібницею (четвертий етюд Шопена) і одним кавером" Abba "(на цей раз" SOS ").
"Heart of Steel" розійшовся тиражем в 20000 копій і отримав гарні оцінки в багатьох металевих виданнях. Особливо гурт сподобався японцям, серед яких, як відомо, дуже багато шанувальників єврометалу. Трохи покатавшись з концертами, група знов повернулася в студію, щоб на світ з'явилося чергове творіння, "Dragonchaser". Щоправда, тепер альбом записувався вже не на "Shark Records", а на іншому німецькому лейблі "AFM Records" (з попередньою фірмою довелося розлучитися з-за деяких безладь). Новий диск нічим не поступався своїм попередникам і як завжди включав в себе композицію з репертуару "Abba" ("The Winner Takes It All"), а також восьмихвилинний обробку 5-ї симфонії Бетховена. Також у 2001 році під маркою "At Vance" був випущений збірник раннього матеріалу, датованого періодом роботи Ленка в "Centers".
У 2002-му група порушила свою традицію, включивши до чергового альбому замість пісень "Abba" композицію "Rainbow" "I Surrender". Правда, класиці музиканти залишилися вірні, і тому на диску присутня весняна тема з "Пір року" Вівальді. Ще одна відмінність альбому полягало в тому, що записувався він не в студії Олафа Ленка, а в волфсбургской "Heaven Gate Studios" з продюсером Сашею Паетом.
В кінці 2002-го в "At Vance" почалися флуктуації складу. Спочатку змінився басист - новим членом колективу став Саша Фельдман (* 15 вересня 1980). Десь у цей же час група залишилася без клавішника, а на початку 2003 року відбулася зміна вокаліста, і фронтменом "At Vance" став Матс Льовен, що раніше працював у Мальмстіна. Записаний оновленим складом альбом "The Evil In You" містив один "класичний" трек (Каприс № 16). Після закінчення туру в компанії з "Kamelot" Олаф провів чергову реорганізацію, в результаті чого в команді з'явилися Джон "ABC" Сміт (бас; екс-"Gallows Pole") і Марк Крос (ударні; екс-"Metalium", "Helloween" ).
Втім, на цьому флуктуації не закінчилися, і після виходу "Chained" (що містив аж три класичні речі) з Матсом Левен довелося розлучитися. Сьомий лонгплей "At Vance" з простеньким назвою "VII" записувався з екс-вокалістом "Treasure Land" Ріком Алтзі.