Atrocity
Незабаром вийшов сингл "Blue Blood", що зарекомендував команду як один з провідних дез-актів Німеччини. До того моменту колектив змінив ім'я на "Atrocity", а новими партнерами Крулла і Родерер стали Олівер Классен (бас), Міхаель Шварц (ударні) і Річард Шарф (гітара). У 1990 році група випустила дебютний лонгплей, "Hallucinations". Альбом записувався у Флориді під керівництвом легендарного Скотта Бернса і містив добірку технічно виконаних дез-композицій.
Після успішного світового туру "Atrocity" уклали угоду з лейблом "Roadrunner Records", на якому вийшла їхня друга полнометражка, "Todessehnsucht". На превеликий подив критиків, на цьому альбомі з'явилися елементи класики, а в якості гостей були задіяні оперні співаки. Тим не менш, робота отримала багато позитивних відгуків, а в її описі частенько зустрічалося слово "вагнерівський".
У 1993-му команда провела хедлайнерскій Євротур, а на наступний рік, змінивши басиста (на Маркуса Кнаппа) і лейбл (на "Massacre Records"), повернулася з альбомом "Blut". Тут музиканти вирвалися за рамки традиційного дета і звернули вбік готик-метал. Платівка була концептуальною роботою, яка базувалася на вампірської темі, і досить непогано передавала похмуру і зачаровує атмосферу Трансільванії. Рухаючись у новому напрямку, в 1995 році група записала два спліта: "Calling The Rain" - разом з сестрою Крулла, етно-вокалісткою Ясмін і "Die Liebe" - у компанії з дарк-вейв-актом "Das Ich". До цього часу бас-гітара опинилася в руках Крістіана Люкаупа (р. 8 квітня 1970), а місце Шарфа зайняв Торстен Бауер (* 15 грудень 1973).
Власний альбом "Artocity", що вийшов в 1996-м, увібрав в себе елементи раннього, сьогодення і майбутнього саунду колективу. На "Willenskraft" були присутні і брутальний ріффінг, і гімноподобние фрагменти, і атмосферні елементи. Лімітоване видання диску супроводжувалося бонусним EP "The Definition Of Kraft & Wille" з підбіркою індастріал-реміксів.
У 1997-му "Atrocity" зробили черговий зигзаг і зайнялися виконанням каверів, які витягли з покладів поп-класики. Експеримент вилився в альбом "Werk 80", що став першим релізом групи, який влучив у національні чарти (33-е місце). Кінець тисячоліття Крулл і компанія відзначили випуском хіт-збірки "Non Plus Ultra". Черговий студійник, "Gemini", хоч і базувався на оригінальному матеріалі, за стилем нагадував "Werk 80". Після його виходу в студійній діяльності утворився тривала перерва, перерваний тільки в 2004 році. Альбом "Atlantis" носив концептуальний характер і був присвячений міфічної Атлантиди.
Примітним моментом стала поява на ньому дружини Крулла, вокалістки Лів Крістін Еспанес (екс-"Theatre Of Tragedy"), яка очолила проект "Leaves Eyes". У цій же команді були задіяні й інші музиканти з "Atrocity", тому вихід наступного альбому знову подзатянулся. "Werk 80 II" надійшов у продаж у 2008-му і, як випливало з назви, був другою частиною релізу 1997 року "Werk 80".