Bal-Sagoth

Ідея заснування цього проекту зародилася у Байрона Робертса ще в 1989 році, коли тому захотілося створити сіфмо-блек-дез-команду з фентезійних-фантастичним іміджем. Вже було придумано і назву, "Bal-Sagoth", але втілити плани в життя тоді не вдалося. Справа зрушила з мертвої точки лише у 1993-му, коли Брайан познайомився з Джоні і Крістофером Модлінгамі.

Брати практично повністю поділяли погляди Робертса, і в липні того ж року було оголошено про народження нової групи. За осені склад команди доповнили бас-гітарист Джейсон Портер і клавішник Вінсент Крабтрі. До кінця року вже була готова перша демка, яка потрапила до рук Фратер Ніхілу з "Cacophonous Records". Той послухав плівку і, недовго думаючи, запропонував "Bal-Sagoth" контракт на три альбоми.

У червні 1994-го група замкнулася в йоркширської "Academy Music Studio" для запису першого полноформатніка. Незабаром "A Black Moon Broods Over Lemuris" був готовий, але лейбл ще цілий рік знаходив різні причини, щоб відкласти вихід платівки. Реліз відбувся лише у травні 1995-го, а до того часу колектив покинув Крабтрі, що поступився місце Леону Форресту.

У грудні 1994-го група повинна була розігрівати "Cradle Of Filth", але перед цим Байрон занадто перестарався в стейдждайвінг, та виступи "Bal-Sagoth" довелося відмінити. Свій перший "лайв" команда відіграла на блек-дез фестивалі, що проходив на лондонському майданчику "Dublin Castle". Потім відбулися спільні виступи з португальцями "Moonspell" і невеликий тур по Ірландії, пожмаканий через нехлюйство промоутера. Незважаючи на це, слава про "Bal-Sagoth" потихеньку почала поширюватися по Європі, і в листопаді 1996-го група в якості хедлайнерів взяла участь у бельгійському фестивалі "Ragnarok". Перед цим колектив знову окопався в "Academy Studio" і записав лонгплей з довжелезною назвою "Starfire Burning Upon The Ice-Veiled Throne Of Ultima Thule". Назви треків були не менш довгими, чого варто було тільки "Ad Lo, When The Imperium Marches Against Gul-Kothoth, Then Dark Sorceries Shall Enshroud The Citadel Of The Obsidian Crown".

У грудні 1996-го команду покинув Джейсон Портер, який передав басуху Алістеру МакЛатчі. У лютому наступного року відбулося перше глобальне європейське турне, в якому партнерами групи були шведи "Dark Funeral" і норвежці "Ancient".

Після запису третього альбому за сімейними обставинами пішов Форрест. Щоб якось вийти з положення, клавішні віддали Джонні Модлінгу, а через деякий час підшукала нового ударника, Дейва Макінтоша. Однак, як тільки "Bal-Sagoth" зібралися записувати четвертий альбом, з банди втік МакЛатчі. На його місце взяли Марка Грінвелл і взялися до сесії. Тим часом до музикантів вишикувалася ціла черга лейблів з контрактами. Свої пропозиції робили "Nuclear Blast", "Hammerheart Records" і "Cacophonous Records". Пораскінув мізками, колектив вирішив зупинитися на першому з них. У 1999-му і 2001-му роках на цій фірмі були видані альбоми "The Power Cosmic" і "Atlantis Ascendant". За виходом останнього з них відновилася гастрольна діяльність команди, довгий час игнорировавшей публічні виступи.

Тепер "Bal-Sagoth", надолужуючи згаяне, сильно захопилися концертами, і це стало однією з причин сильної затримки запису шостого альбому. Лише в 2006-м зроблений за участю нового ударника Дена Муллінс "The Chthonic Cronicles" надійшов у продаж. Через півтора року після релізу група змінила цього барабанщика на Пола Джексона ("Extreme Maggot Infestation", "Decimation of Truth").

Читате також