Banco Del Mutuo Soccorso

Ветерани італійської прог-сцени "Banco Del Mutuo Soccorso" сформували свої смаки під впливом британців "Yes" і "Gentle Giant". Історія групи почалася в 1968 році, коли клавішник Вітторіо Носенці зі своїм братом-піаністом Джанні, гітаристом Франка Колета, басистом Фабріціо Фалько і барабанщиком Маріо Ахілла зробив запис кількох композицій для "RCA". Захід пройшов вдало, але реально команда почала функціонувати тільки в 1970-му.

Тоді за участю новачків Клаудіо Фалько (гітара) і Франко Понтекорво (ударні) були записані три композиції, які потрапили до збірки "Sound 70".

Трохи пізніше в команді з'явився вокаліст Франческо Ді Джакомо, чий голос вдало відповідав класичним пасажів братів Носенці. Дебютну платівку "Banco Del Mutuo Soccorso", що вийшла в 1972-м на лейблі "Ricordi", музиканти начинили прекрасними зразками середземноморського прога, такими як "RIP (Requisecant In Pace)", "Il Giardino del Mago", "Metamorfosi".

Через кілька місяців на світ з'явився перший в Італії концептуальний альбом - "Darwin!". Ця робота, присвячена теорії еволюції, настільки вдало поєднувала елементи класики, року та джазу, що її ставили в приклад іншим протягом багатьох років. Третя платівка, записана з новим гітаристом Родольфо Мальтезе, не поступалася за якістю матеріалу своєї попередниці і музиканти стали подумувати про прорив на міжнародний ринок. За допомогою Грега Лейка і Кіта Емерсона група уклала контракт з "Manticore Ltd", де в 1975-му вийшов збірник "Banco" з ранніми композиціями, виконаними тепер англійською мовою. Рік 1976-му виявився для колективу насиченим. Команді довелося випустити черговий альбом у двох версіях, італійської ("Come in un ultima cena") та англомовної ("As in a Last Supper").

Крім того, "Banco" провели турне в компанії з "Gentle Giant" і записали саундтрек до фільму "Garofano Rosso". Відповідна платівка вийшла чисто інструментальної, і група продовжила рухатися в цьому напрямку на альбомі "... di terra" (роль Франческо тут звелася до твору назв треків).

У записі диска взяв участь "Orchestra dell Unione Musicisti di Roma" і тому його звучання було дуже близько до класики. Однак після виходу концертний альбом "Capolinea" саунд "Banco Del Mutuo Soccorso" помітно полегшав, а довгі інструментальні композиції змінив пісенно-радійний формат. На початку 80-х склад команди не відрізнявся стабільністю, а в 1985-му діяльність "Soccorso" взагалі зійшла нанівець. Винятком був диск "Non mettere le dita nel naso", виданий як сольник Франческо, але записаний за участю інших членів групи. "Banco Del Mutuo Soccorso" повернулися в 1991-му, випустивши збірку "Da Qui Messere Si Domina La Valle" з перезаписаних матеріалом, запозиченим з двох перших платівок.

Надалі колектив спробував відродити раннє звучання, але при цьому були і нововведення. Наприклад, у 1997-му, музиканти затіяли серію акустичних концертів, і в результаті на світ з'явився Анплаггед "Nudo". Це альбом, а також диск "Il 13" були двома офіційними релізами періоду 90-х (все інше були збірки). Тепер група вважала за краще займатися концертною діяльністю, що в 2003-м підтвердилося виходом лайва "No Palco".