Bang Tango
Трохи пізніше до них приєдналися Кайл Стівенс (гітара) і Тігго Кетлер, і колектив приступив до рішучих дій. У 1988-му "Bang Tango" засвітилися в саундтреці до фільму "Black Roses", а їх композиція "Love Injection" увійшла до збірки "Street Survivors", виданий на "Metal Blade". Музиканти не встигли записати ні одного демо, а їх уже чекав контракт з "Mechanic / MCA". Незадовго до офіційного дебюту на цьому лейблі незалежна фірма "World Of Hurt" випустила у світ концертний EP "Live Injection".
Цей запис, також як і перший студійник була зроблена за участю популярного в наступні роки метал-продюсера Говарда Бенсона. "Psycho Cafe" не наробив великого галасу, хоча і піднявся до 58-го рядка "Billboard", а супутній сингл "Someone Like You" отримав достатню кількість ефірів на MTV.
Погастроліровав в компанії з "LA Guns", "Ratt", "Cheap Trick" і "Badlands", група повернулася в студію і підготувала другий лонгплей, "Dancin on Coals". Незважаючи на те, що на запис платівки було витрачено набагато більше часу, ніж на дебют, її успіх виявився більш ніж скромним, і альбом не увійшов навіть до Топ 100. Навздогін був випущений ще один міні-концертний альбом "Ain t No Jive Live", але й він не врятував становища, оскільки над Америкою нависла тінь гранджу. У 1994 році "Bang Tango" возз'єдналися з Говардом Бенсоном, проте в силу значно змінився музичного клімату записаний з ним альбом "Love After Death" припав зовсім не до двору. Незабаром після релізу проект розпався, і його учасники розбрелися хто куди (зокрема Кайл Кайл потрапив в індастріал-банду "Newlydeads", лестощі один час трудився в "LA Guns", а Кетлер і Найт організували "Worry Beads").
Перше відродження команди відбулося в 1997-му, коли Лесте і Кайл відновили гастрольну діяльність "Bang Tango" за допомогою гітаристів Дена Аона і Марка Тремальгіа, а також барабанщика Роба Джонса.
У наступні роки вийшло два концертника і збірник "Greatest Tricks", і вже готувався новий студійний матеріал, але потім справа заглохла через те, що Джо зайнявся створенням іншої команди, "Beautiful Creatures". Кілька років проект пролежав у комі, але в 2003-м Лесте знову реанімував "Bang Tango". З старичків (крім самого фронтмена) на цей раз вже нікого не залишилося, і лише перший час Джо допомагав його партнер по "BC" Майкл Томас. У 2004 році вийшов альбом "Ready To Go", записаний за участю Алекса Гросс (гітара), Ентоні Фокса (гітара), Кріса Роача (бас) і Метта Старра (ударні). Хоча ця робота і була витримана в традиційному глем-металевому стилі, на ній були відсутні ті фанкові басові лінії, характерні для ранніх "Bang Tango".
Своє наступне творіння команда записувала в радикально змінився складі - тепер партнерами Лесте були гітарист Марк Сімпсон, басист Ленс Ерік і барабанщик Тіммі Расселл. "From The Hip" продовжував лінію свого попередника, однак виглядав дещо слабші ніж "Ready To Go".