Belle & Sebastian

Ця команда, запозичив свою назву з французького дитячого телесеріалу, привела на світ настільки дивовижну суміш фолк-рок і поп-музики 60-х, що критики довго намагалися підібрати для неї потрібну категорію. Ідея створення колективу належала великим прихильнику групи "Felt" Стюарту Мердоху. У середині 90-х він уже почав сам писати пісні, а пізніше залучив до цієї справи бас-гітариста Стюарта Девіда.

Удвох хлопці підготували кілька демок, які потрапили на шкільний лейбл "Electric Honey". Зазвичай ця організація випускала сингл тієї або іншій шкільній банди, проте матеріал "Belle & Sebastian" виявився настільки хороший, що вирішено було випустити цілий альбом, тим більше що кількість пісень було цілком достатнім. Вінілового тиражу в 1000 штук виявилося цілком достатньо, щоб чутки про нову чудовою групі рознеслися не тільки по всьому Глазго, а й по всій Англії.

Таким чином, з банального шкільного проекту "Belle & Sebastian" перетворилися на справжню професійну команду з контрактом від інді-лейблу "Jeepster Records". До речі, склад "B & S" на той час значно збільшився і крім обох Стюартів включав в себе Стіві Джексона (гітара), Сару Мартін (скрипка), Річарда Колбурна (ударні), Кріса Геддесом (клавішні) і Ізобель Кемпбелл (віолончель).

У листопаді 1996-го на "Jeepster" вийшов альбом "If You re Feeling Sinister", який трохи згодом був випущений і в Штатах фірмою "The Enclave". Робота викликала непідробний інтерес не тільки у музичних тижневиків, але й у таких солідних видань як "Sunday Times". На підтримку альбому "Belle & Sebastian" провели невелике англійське турне і знову зайнялися студійними справами. У 1997 році група записала цілих три EP: "Dog on Wheels" (складений на основі перших демо), "Lazy Line Painter Jane" і "3 .. 6 .. 9 Seconds of Light". Останній з них був названий "синглом тижня" в "NME" і "Melody Maker", а в чартах зайняв 32-у позицію. У тому ж 1997-м "B & S" зробили свою першу вилазку до Америки, а в кінці року уклали контракт з тамтешнім лейблом "Matador Records".

Диск "The Boy with the Arab Strap" приніс групі 12-е місце в британських чартах і звання "Best Newcomer" на церемонії "Brit Awards" (незважаючи на те що це була третя робота музикантів). Під час сесій цього альбому до команди приєднався на офіційній основі Мік Кук, який брав участь у попередніх записах як сессіонщік.

У 1999-му до великої радості шанувальників групи фірма "Jeepster" перевидала "Tigermilk", а на наступний рік вийшла четверта полнометражка, "Fold Your Hands Child, You Walk Like A Peasant". Незважаючи на те, що з цим альбомом "Belle & Sebastian" потрапили в гарячу десятку і отримали можливість засвітитися у передачі "Top of the Pops", команду незабаром покинув Стюарт Девід (він організував сольний проект "Looper"). Його замінив Боббі Кілді, що став за сумісництвом і гітаристом. У 2001-му група випустила парочку максі-синглів ("Jonathan David", "I m Waking Up to Us") і записала саундтрековий альбом "Storytelling". На наступний рік колектив провів велику північноамериканське турне, в середині якого заявила про відхід Ізобель Кемпбелл.

Десь у цей же час "Belle & Sebastian" розлучилися з "Jeepster" і уклали угоду з "Rough Trade Records". Дебютом "B & S" на новому місці став диск "Dear Catastrophe Waitress" помітно відрізнявся від попередніх робіт полегшеним "запродюсірованним" саундом. Як би там не було, але це альбом дав групі два значних хіта: "Step Into My Office, Baby" і "I ma Cuckoo". "Belle & Sebastian" явно націлилися на комерційний успіх, що підтвердилося у 2006 році виходом "The Life Pursuit", що підняв у британських чартах до 8-го місця і до 65-го - в "Billboard".