Big Brother And The Holding Company
Перший публічний концерт "Big Brother And The Holding Company" відбувся в січні 1966 року в "Open Theater", а після колектив став резидентом "Avalon Ballroom". Поступово у команди складалася своя аудиторія, чому значною мірою сприяла харизматична новаторська манера виконання Джеймса Гелі. У цілому ж, за словами Сема Ендрю, "Holding Company" грали "прогресивно-регресивний ураганний блюз".
Через пару місяців Джонс кудись зник, а замість нього за барабани сів Дейв Гетц. Лідер-вокалістом у той час був Альбін, а йому допомагав Ендрю, але обидва вони не відповідали інструментальної енергетиці банди. Виправити становище взявся Хелмс, який запросив до мікрофона свою давню знайому з Техасу, Дженіс Джоплін.
Невеликого прослуховування виявилося достатньо, щоб вокалістку взяли в команду з розпростертими обіймами, і вже в червні 1966-го група відіграла перший концерт з її участю. Якщо до приходу Джоплін "Big Brother" були експериментальним ансамблем, то тепер їхня музика стала більш структурованою. У серпні команда відправилася в Чикаго, де не тільки цілий місяць виступала в клубі "Mother Blues", але і записала свій перший альбом для "Mainstream Records". Вихід платівки підзатримався на цілий рік, а за цей час колектив набирався професіоналізму з допомогою регулярних виступів.
Влітку 1967-го "Big Brother And The Holding Company" з'явилися на "Monterey Pop Festival", після чого про них заговорили по всій Америці. Звичайно, центром уваги була Дженіс, і решта музикантів, розуміючи цей факт, надавали їй повну свободу самовираження. У Монтереї група змінила менеджера на Альберта Гроссмана, який забезпечив їй контракт з "Columbia Records".
Вийшов на цій фірмі альбом "Cheap Thrills" злетів на саму верхівку чартів і залишався там вісім тижнів. Робота викликала безліч захоплень, але вже в грудні 1968-го "холдинг" розпався. Джоплін, прихопивши з собою Ендрю, почала сольну кар'єру, а Альбін і Гетц приєдналися до "Country Joe & The Fish". Вивіска "Big Brother And The Holding Company" була реанімована в кінці 1969-го Пітером, Семом, Дейвом і Джеймсом, які запросили в свою компанію Дейва Шоллока (гітара), Ніка Грейвнайтса (вокал) та Каті МакДональд (вокал). Цей склад випустив пару альбомів, не привернули особливої уваги, і в 1972 році розпався. У 1978-му "Big Brother" дали один концерт на честь Подружжя Хелмса, але пройшло ще десять років, перш ніж колектив (із Мішель Бастіан на вокалі) всерйоз відновив концертну діяльність.
З тих пір "Holding Company" невпинно їздили по всьому світу, періодично міняючи конфігурацію. За багато років, що минули з тих пір, в "холдингу" встигли попрацювати такі музиканти як Том Фінч (гітара), Чед Квіст (гітара), Джоель Хоекстра (гітара), Кейт Руссо (скрипка), Лайза Беттл (вокал), Лайза Міллс (вокал) і Софія Рамос (вокал), але ядро колективу з раніше складали Альбін, Ендрю і Гетц.