Billy Joel

Поряд з Елтоном Джоном Біллі Джоел є яскравим представником так званого "піано-року". Вільям Мартін Джоел народився в Нью-Йорку 9 травня 1949 року. У свої чотири роки Біллі почав освоювати фортепіано, а через десять, заражений вірусом "британського вторгнення", приєднався до групи "The Echoes". У 1967 році Джоел з барабанщиком Джоном Смолл увійшов до складу іншої поп-банди, "The Hassles".

Ця команда випустила два посередній альбому і розпалася. Біллі і Джон організували дует "Attila", але проект виявився недовговічним. Випущений групою альбом був дуже важким для сприйняття публіки і тому з тріском провалився.

Невдачі в шоу-бізнесі та особисті негаразди вкинули Джоела в глибоку депресію, і він мало не звів рахунки з життям, випивши півпляшки політури. На щастя, його вдалося врятувати, і вже в 1971 році Біллі розпочав сольну кар'єру. Старт, правда, був неважливим, оскільки перший підписаний контракт з лос-анджелеської фірмою "Family Productions" був дуже невигідним для музиканта.

Коли Джоел відправився на гастролі на підтримку першого альбому, до свого репертуару він увімкнув нову композицію, "Captain Jack". Саме за допомогою цієї пісні Біллі звернув на себе увагу представників "Columbia Records". "Колумбійці" незабаром позбавили музиканта від кабальних зобов'язань, і тепер він міг працювати в нормальних умовах. У 1973-му вийшов альбом "Piano man", заголовний трек з якого приніс Біллі перше потрапляння в Топ 20. Сама платівка продавалася мляво і ледве-ледве дотягла до золотої позначки (хоча згодом її тираж перевалив за 4 мільйони). Третій альбом чекала найгірша доля, і пригнічений невезінням Джоел повернувся до Нью-Йорка, де особисто підібрав собі супроводжуючий склад.

Хоча "Turnstiles" не приніс Біллі очікуваних результатів, це альбом все ж містив непоганий матеріал на кшталт "New York State of Mind" і "Say Goodbye To Hollywood". Справжній же прорив стався у 1977 році, коли музикант разом з продюсером Філом Рамоне записав "The Stranger". Ця платівка залишалася самим продаваним "колумбійським" релізом до тих пір, поки не з'явився джексонівські "Thriller".

Після "The Stranger" кар'єра Джоела пішла на підйом: він став володарем премій "Греммі", а дві наступні студійні роботи артиста зайняли перші місця в національному хіт-параді. У 1981 році Біллі випустив свій перший концертний альбом. І хоча матеріал, представлений на ньому, був написаний музикантом ще на початку творчого шляху, диск з легкістю подолав платиновий кордон. У процесі підготовки чергового лонгплея Джоелу довелося перенести мотоциклетну аварію і розлучення, однак це не перешкодило артистові закінчити сесії і зайняти з "The nylon curtain" 7-й рядок у "Billboard". У 1985 році Біллі випустив дві збірки "Greatest Hits", а в 1987-му став першим американським музикантом, який відвідав Радянський Союз. На основі цих гастролей був виданий "живий" двійник з російською назвою "Концерт".

Останньою студійною роботою Джоела став альбом 1993 року "River of dreams", що дебютував у чартах "Billboard" під номером один. Надалі артист припинив випускати нові диски, причому однією з причин такого повороту справ став "зелений змій". Тим не менш, концертну діяльність Біллі зовсім не полишав й час від часу проводив тури як соло, так і в компанії з Елтоном Джоном. У 1999 році ім'я Біллі Джоела занесено до Зали Слави Рок-н-Ролла.