Black Rebel Motorcycle Club

Пітер Хайес і Роберт Тернер познайомилися в 1995 році, коли разом навчалися в одній зі шкіл міста Сан-Франциско. Хлопці міцно здружилися, а одним з сполучних їх ланок став спільний інтерес до творчості таких колективів як "Ride", "Stone roses", "Jesus & Mary Chain", "My bloody Valentine". Задумавши заснувати спільний проект, Пітер і Роберт все ж розійшлися по різних групах.

При цьому вони підтримували приятельські стосунки і регулярно відвідували концерти один одного. Нарешті в 1998 році хлопці пішли зі своїх команд і об'єдналися у тріо разом з ударником Ніком Яго. (Яго, англієць за народженням, закінчив школу мистецтв, перед тим як у 1996 році перебратися до Штатів).

Восени 1998-го відбулися перші концерти новоспеченої групи, що отримала назву "Elements". Як виявилося, музиканти були далеко не оригінальні в своєму виборі, тому їм довелося підбирати інше ім'я. Після недовгих роздумів було вирішено переробити вивіску на "Black Rebel Motorcycle Club" - так називалася банда байкерів з древнього фільму "The wild one" з участю Марлона Брандо.

У 1999-му "мотоциклісти" записали 16-трековий демо-CD, всі 500 копій якого досить швидко були розпродані на концертах гурту. Приблизно в цей же час команда змінила місце прописки на Лос-Анджелес. Одна копія демки потрапила в руки ді-джеїв радіо "KCRW" (станція, знаменита своїм проектом "Rare on Air"), з чиєї легкої руки пісні "Black Rebel Motorcycle Club" зазвучали в ефірі. Досить швидко запальний нойз-рок, вироблений "клубом", перетнув Атлантику і з'явився на BBC, де ді-джей Шеффілд присвоїв творінню "BRMC" титул "демо тижня".

Сам Ноель Галлахер з "Oasis", почувши пісні "мотоциклістів", захотів підписати команду до свого лейблу. Однак йому довелося залишитися в стороні, оскільки у справу втрутилися мажорні фірми, які організували бійку за право надання даху каліфорнійської трійці. Сутичку виграла "Virgin Records", з якою і був укладений контракт у березні 2000 року.

"Black Rebel Motorcycle Club" провели невеликий американський тур в компанії з "Dandy Warhols" і відправилися в студію готувати дебютний лонгплей. Комбінація дисторшований і акустичних гітар вкупі зі скреготливим вокалом, представлена на "BRMC", була виконана в кращих традиціях "Jesus & Mary Chain" і "Velvet underground". Крім того, альбом місцями викликав асоціації з "Joy division", "Killing joke" і раннім "Oasis". Два роки по тому було продовження дебюту, "Take them on, on your own". Стилістика залишилася приблизно та ж сама, але гітарні атаки стали трохи грубіше й агресивніше.

Після видання "Take them on" команда розлучилася з "Virgin records" і уклала два нових контракту - з британською "Echo" і американської "RCA". У кінці літнього туру 2004 року з групи пішов Яго, але через кілька місяців барабанщик повернувся на своє місце. У серпні 2005-го вийшов третій альбом "BRMC", "Howl", який ознаменував поворот групи до фолкових-психоделічна стилю 60-х років.