Britny Fox
20 вересня 1954). Здраво розсудивши, що в рідній Пенсільванії їм робити нічого, музиканти вирушили в сонячну Каліфорнію.
Почавши, як водиться, з клубних концертів, колектив згодом замислився про студійній роботі і справив на світло демо "In America". За допомогою цього запису "Britny Fox" звернули на себе увагу рекорд-компаній і, врешті-решт, отримали контракт від "Columbia Records". Однак Тоні Дестро не судилося дожити до початку роботи над дебютним альбомом. 8 лютого 1987, повертаючись з концерту додому, він потрапив в автомобільну катастрофу і загинув.
Недовгий час місце ударника займав брат одного з Роуд, Адам Вест, але потім на постійній основі в групу був прийнятий колишній учасник "Waysted" Джонні "Ді" ДіТеодоро. У 1988-му "Britny Fox" під наглядом продюсера Джона Янсена записали свій дебютний лонгплей. Диск, що розійшовся тиражем понад мільйон примірників, став однією з найбільш успішних прем'єр кінця 90-х. Особливою популярністю користувалися підтримані кліпами пісні "Girlschool" і "Long Way To Love". Як промоушену група відіграла більше 130 концертів, виступаючи у тому числі з такими бандами як "Poison", "Kix", "Great White" і "Ratt".
Восени 1989-го "Britny Fox" в компанії з продюсером Нілом Керноном засіли в одній з нью-йоркських студій, де записали другу платівку. Музиканти постаралися зберегти стилістику і звучання першого альбому, але видно щось вони не врахували, і продажі "Boys In Heat" виявилися значно менші від очікуваних. У грудні 1989-го команда відіграла серію європейських дат на розігріві у Еліса Купера і "Great White", а потім прокотилася по східному узбережжю США.
Тим часом у колективі виникли проблеми, в результаті яких "Britny Fox" позбулися вокаліста. Дін Девідсон зібрав новий проект, "Blackeyed Susan", а решта трійця спантеличилася пошуками підходящого фронтмена. Після довгих і болісних прослуховувань музиканти зупинили свій вибір на уродженця Лас-Вегаса Томмі Періс. До цього часу контракт з "Columbia" був загублений, і третій альбом групі довелося випускати на лейблі "EastWest". Незважаючи на те, що до роботи над "Bite Down Hard" були залучені такі товариші як Закк Уайлд (Ozzy Osbourne) і Ріккі Рокетт ("Poison"), продажі в порівнянні з попереднім релізом скоротилися рівно вдвічі.
Команда ще деякий час погастроліровала, але незабаром зіткнулася з серйозними фінансовими проблемами і розпалася. Учасники "Britny Fox" розбрелися по різних проектах, проте влітку 2000 року з подачі Періс знову опинилися в одній упряжці. Група провела клубний міні-тур по східному узбережжю, на основі якого вийшов концертний альбом "Long Way To Live!". Трохи відпочивши з дороги, музиканти кинулися готувати матеріал для нового студійного альбому, однак через контрактних зобов'язань змогли реалізувати його через "Spitfire Records" тільки в липні 2003 року.