Хоча музиканти цієї групи всіляко намагаються нагнати таємничості, не з'являючись на людях без масок, не даючи інтерв'ю і користуючись тільки псевдонімами, прийнято вважати, що "Brujeria" - це дітище членів "Fear factory" гітариста Діно Казарес і барабанщика Реймонда Херрера, які набрали собі на підмогу не менш відомих особистостей з "Napalm death", "Cradle of filth", "Dimmu Borgir", "Faith no more", "Down by law".
Назва "Brujeria" було запозичено музикантами з лексикону мексиканських наркодилерів. Вперше світ дізнався про цю формації, коли восени 1990 року на прилавках американських магазинів з'явився сингл "Demoniaco", випущений лейблом невідомим.
Склад групи, значився на обкладинці, виглядав таким чином: Асесіно (гітара), Гуеро Сін Фе (бас), Фантазма (ударні) і Хуан Бруджо (вокал). Платівка, що містила брутальну музику з текстами на іспанською мовою, привернула до себе увагу латиносів, і незабаром на неї стали поступати замовлення з Мексики та інших країн Центральної Америки.
Другий сингл поборників мачете-металу, "Machetazos", вийшов в 1991 році. На ньому до вищевказаного квартету додалася ще парочка типів під кличками Ель Пінч Піч (вокал) і Ель Гренудо (ударні), а Фантазма тим часом переключився на бас. Цього разу на групу звернули увагу мажорні рекорд-лейбли і першими, хто ризикнув зробити пропозицію грізної банді, стали "Roadrunner records". Дебютний лонгплей "Matando gueros", випущений цією фірмою в 1993 році розійшовся тиражем 25000 копій, що для такого роду музики було дуже навіть непоганим результатом.
До речі, на альбомі з'явився третій бас-гітарист (двох очевидно було замало) на прізвисько Хонго. На наступний рік "Brujeria" епатували громадськість випуском синглу "El Patron", присвяченого пам'яті покійного генерала від колумбійської наркомафії Пабло Ескобара.
"Наркотична" тематика пісень змінилася політичної з появою на світ другого альбому "Raza Odiada". Музика ж змін не зазнала - хлопці продовжували лабати свій екстремальний латинський дез. Після "Raza Odiada" настало тривале мовчання, перерване ненадовго в 1997 році виходом на лейблі "TeePee Records" синглу з символічною назвою "Marijuana". Після нього пройшло ще цілих три роки затишшя, і багато хто вже почали говорити про розпад команди. Проте чутки виявилися невірними і 2000 році "Brujeria" повернулися з новим альбомом. Виявилося, що група анітрохи не втратила свої натиск і агресивність.
Тексти на "Brujerizmo" були присвячені різним гострих питань - від проблеми СНІДу до політики Фіделя Кастро. У 2001-му вийшов перший збірник хітів від "Brujeria" - "Mextremist!", А Казарес з Херрера встигли розважитися у своєму новому побічну проекті "Asessino", де їм допомагав Тоні Кампос з "Static-X".