Cactus
Однак цій четвірці не судилося почати репетиції, оскільки Бек влучив у аварію, а Стюарт вважав за краще піти в "Faces". Довелося шукати їм заміну, і така була знайдена в особі Рости Дея (справжнє ім'я Расселл Едвард Девідсон) і Джима Маккарті. Перший з них уже мав досвід роботи в "Amboy Dukes" і "Dealers Blues Band", а другий встиг побувати в "Buddy Miles Express" і "Detroit Wheels".
Назва банді придумав Еппіс, якому якось на очі потрапив кінотеатр з вивіскою "Cactus", і Кармін вирішив, що було б прикольно також назвати свою групу. Підписавши контракт з лейблами "Atco" і "Atlantic", музиканти опинилися в "Break Out Studio". Репетиції пішли дуже успішно і пісні складалися прямо на ходу. Хлопці були дуже задоволені один одним і дивувалися, чому вони раніше не грали разом.
"Живий" дебют "Cactus" відбувся 16 травня 1970 року, коли вони виступали на стадіоні в одній упряжці з "Steve Miller Band", "Grateful Dead" і самим Хендріксом. Приблизно в цей же час робота над дебютним альбомом була закінчена. Платівка представляла собою жорстке бугі, і фірмі "Atlantic" здалося, що її саунд надто вже грубуватий. Альбом довелося перемікшіровать, але на цей раз лейбл присікався до обкладинки. Солідним дядькам не сподобалося зображення кактуса, що нагадує чоловічий статевий орган. Цю проблему також втрясли, виставивши на загальний огляд величніший колючку. Платівка була дуже тепло зустрінута слухачами і натхненні "Кактуси" знову приступили до сесій, які проходили в студії Хендрікса "Electric Lady". До того часу група у повному складі сильно підсіла на наркотики. Трава у музикантів не переводилася, а іноді в хід йшов і ЛСД. Тим не менш, команда вже встигла створити собі культовий статус, і її з захопленням приймали на концертах.
Не обходилося і без інцидентів, і деякі учасники "Cactus" за свій бурхливий поведінка час від часу опинялися за гратами. Низка безперервних концертів, пиятики і сесій досить швидко привела до розбіжностей, і злагоджена спочатку команда стала давати збої. Першим задумався про звільнення Маккарті, але все ж у нього вистачило сил, щоб наостанок взяти участь у запису третього альбому, "Restrictions".
Тимчасово Джима заміняв Рон Ліджек, але через кілька місяців він поступився гітару Вернеру Фрітцшінгсу. Слідом за цим під тиском "Atlantic" колектив покинув і Рости Дей. Новим фронтменом став Пітер Френч з "Atomic Rooster", а, крім того, склад поповнився клавішником Дуейном Хітчінгсом. У 1972-му ця конфігурація випустила "Ot N Sweaty", альбом, сильно відрізнявся від попередніх робіт. І хоча платівка вийшла досить-таки якісної, багато фанів не пробачили групі зміни орієнтирів і відвернулися від "Cactus". Тираж диска був набагато менше його попередників, а тут ще перед Еппіса і Богерт знову матеріалізувався Джефф Бек, і хлопці швиденько злиняли до нього в "Beck, Bogert & Appice". Хітчінгс набрав нових рекрутів і, змінивши вивіску на "The New Cactus Band", випустив диск "Son of Cactus".
Цей проект швидко розпався, а в другій половині 70-х вже Дей зробив спробу реанімувати "Cactus". Крім нього з колишніх учасників складу у цій інкарнації не було, і популярність її обмежувалася штатом Флорида. 6 березня 1982 Рости разом з сином був убитий в своєму будинку. З тих пір ніщо не віщувало повернення "Кактуса", однак у 2006-му "колючий" група знову дала про себе знати. Богерт, Еппіс і МакКарті об'єдналися з екс-учасником "Savoy Brown" Джиммі Кьюнсом, виступили на "Sweden Rock Festival", а незабаром на світ з'явився і новий альбом зі скромною назвою "V", але з матеріалом, котрий не поступався раннім роботам.