Caravan

"Caravan" є однією з найбільш значних британських прогресив-груп, незважаючи на те що у себе в Англії на початку своєї кар'єри вона мала відносний успіх і отримала всесвітню популярність лише у 1975 році. Хоча за перші шість років лише один їхній альбом прорвався в чарти, музиканти наробили чимало галасу в англійській рок-пресі.

Все почалося в 1968 році в Кентербері, коли чуваки, до цього грали в "Wild flowers" (групі, що грала помісь ритм-енд-блюзу з джазом) вирішили об'єднатися під новою вивіскою. У первинний склад "Caravan" увійшли Пай Хастінгс (гітара, вокал), Дейв Сінклер (клавішні), Річард Сінклер (бас, вокал) і Річард Кафлен (ударні). На перших порах група залишалася в тіні популярних тоді "Soft machine", проте з плином часу ситуація змінилася, і до "Каравану" почали проявляти інтерес записуючі фірми. І так вже вийшло, що перший альбом "Caravan" був випущений в кінці 1968-го американським лейблом "MGM / Verve". Платівка представляла собою суміш джазу і психоделії, але в ній вже була заявка на серйозний прогресив.

Продавався диск слабке, і музикантам доводилося туго з грошима. Крім того "Verve" незабаром розірвала з ними контракт, звернувши свою діяльність на терені року. Положення було виправлено, коли команду підібрала найкрутіша тоді британська фірма, "Decca". Альбом "If I Could Do It All Over Again, I d Do It All Over You", випущений "Декко" в 1970 році став значним кроком вперед в історії "Caravan". На ньому колектив дуже вдало змішав такі напрямки як прогресив, джаз, класику і англійські народні пісні. Платівка, активно розкуповувана в основному студентами, стала мабуть найбільш значимою роботою групи за наступні шість років.

З виходом наступного альбому "In the Land of Grey and Pink" число фанів "Caravan" значно зросла і ансамбль стали запрошувати на ТБ в програму "Top of the Pops". Але Дейву Сінклеру вже стало тісно в групі і він пішов до свого колишнього колеги по "Wild flowers" Роберту Вайатту в "Matching Mole". Дейва змінив Стів Міллер, до цього трудився в джазової банді "Delivery". Відповідно змінився і саунд групи, кошторис у джаз. Колективу явно не хапала хаммондовского органу Сінклера. Записавши з "Караваном" один альбом "Waterloo Lily", Міллер звалив в тінь. Слідом за ним втік і Річард Сінклер, залишивши Хастингса і Кафлена біля розбитого корита. Трохи оговтавшись від удару, ці двоє набрали новий склад, куди увійшли Джеффрі Річардсон (альт), Велшман Стю Еванс (бас) і Дерек Остін (клавішні). Ця конфігурація не записала нічого, зате активно гастролювала.

На час сесій для "For Girls Who Grow Plump in the Night" в "Caravan" повернувся Дейв Сінклер, а за бас взявся Джон Перрі, якого Пай давно вже кликав приєднатися до банди. Платівка була добре прийнята публікою і на наступний рік з'явився концертний альбом "Caravan & the New Symphonia", записаний з оркестром. Влітку 1974-го Перрі пішов у "Quantum Jump", а йому на заміну взяли Майка Веджевуда з "Curved Air". Наступний альбом, "Cunning Stunts", нарешті потрапив в чарти, причому не тільки в англійські, але і в штатівські (правда на 124-му місці). У зв'язку з цим група провела два глобальні північноамериканських туру.

Незабаром Дейву Сінклеру "Caravan" знову набрид і на його місці виявився Ян Шелхас. Записаний з ним "Blind Dog at St Dunstans", також як і попередник отримав хороші огляди в пресі і також мав успіх у слухачів. За випуском альбому пішла заміна Веджевуда на Дека Мессекара і короткочасне повернення Сінклера на час туру. Змінивши лейбл на "Arista" "Караван" випустив "Better by Far", особливого успіху не мав, бо почалася епоха панк-року. Дивлячись на це неподобство команду залишив Джеффрі Річардсон, який подався в сесійні музиканти. Незабаром група фактично виявилася розпущеною. У 1980-му і в 1982-му роках були зроблені спроби реанімації "Caravan", але обидві виявилися короткочасні. Наступного разу оригінальний склад групи зібрався лише в 1990 році, коли музиканти дали концерт для англійського телебачення.

З тих пір музиканти час від часу збиралися разом для рідкісних виступів. Якраз тоді були виявлені ранні записи, які були видані на декількох дисках. У 1995-му Хастінгс, Кафлен, Дейв Сінклер, Річардсон і Джим Левертон (бас) записали новий студійник "The Battle of Hastings". Диск виявився гідною роботою, завдяки авторському майстерності Хастингса і прекрасним клавішах Сінклера. Це дало привід випустити на наступний рік збірник рімейків 70-х під назвою "All Over You", а також в подальшому випустити ранні концертні записи.

Читате також