City Boy

Стиль "City boy" за великим рахунком можна визначити як AOR (adult-oriented rock), хоча в їхній музиці зустрічалися також фанкові та прогресивні елементи. Історія цієї бірмінгемської групи йде корінням у 60-ті роки, коли вперше доля звела Лола Мейсона і Стіва Бротона. Пізніше до цих хлопців приєдналися гітаристи Макс Томас і Майк Слеймер, і таким чином виник акустично-фолкових квартет "Back in the band".

Музиканти довгий час виступали в околицях Бірмінгема, але всі ці концерти носили аматорський характер.

Лише до кінця 1975 року було вирішено поставити справу на професійну основу. Перейменувалася в "City boy", група почала підшукувати собі притулок на якому-небудь лейблі. Згода прийняти команду під свою опіку висловив "Phonogram records". Правда, представники фірми висунули умову, що до складу повинні бути введені бас-гітарист і ударник.

Таким чином, в колективі з'явилися Кріс Данн і Роджер Кент. Перші два альбоми не справили великого враження на публіку, хоча деякі критики добре відгукнулися про "City boy" і "Dinner at the Ritz". У 1978 році замість Роджера Кента за ударні сів Рой Уорд. Поява Уорда співпало з першим значним успіхом групи, обумовленим виходом хіт-сингла "5-7-0-5" (спочатку пісня називалася "Turn on to Jesus", але за наполяганням лейблу була перейменована).

Композиція попала в британську гарячу десятку і допомогла альбому "Book early" потрапити в національний Топ 30. У тому ж році "City boy" відвідали з гастролями Північну Америку, де виступали на розігріві у "Hall & Oates". У 1979-му команда записала другий альбом з продюсером Меттом Ландж, "The day the earth caught fire".

Завдяки своїй заголовної композиції ця платівка також мала успіх. Однак боротися з засиллям панку та нової хвилі Бірмінгемським аорщікам було важко і вже їх наступне творіння "Heads are rolling" викликало неоднозначну реакцію критиків. Далі справи "City boy" пішли ще гірше. Диск 1981 року "It s personal" вийшов тільки в Скандинавії, а мажорний контракт з американським представництвом "Atlantic records" був втрачений. Записуючі компанії вже не приваблювало творчість "міських хлопчиків", і в 1982 році колектив випустив сингл "In love" власними силами.

Але ця остання спроба пробитися нагору не увінчалася успіхом, і група незабаром розпалася. Лол Мейсон згодом добився деякої популярності у лавах своєї нової банди "Masonettes", Стів Бротон взявся складати пісні для Сінді Лаупер, а Майк Слеймер скооперуватися з вокалістом "Kansas" Стівом Уолшем в проекті "Streets".