Cochise
Іншою визначною постаттю був Бі Джей Коул (р. 17 червня 1946, Лондон), володар педальної стіл-гітари, яка надала групі фірмове звучання. Завершували комплектування складу вихідці з Кембриджу бас-гітарист Рік Віллс і барабанщик Джон Вілсон (р. 8 липня 1947; екс-"Jokers wild").
Музиканти уклали договір з менеджерської фірмою "Clearwater productions" і попрямували в студію Діка Джеймса (де робили свої проби Елтон Джон і "Troggs") з наміром зробити кілька демозаписи. Результати їхніх праць потрапили до рук представника "Liberty records" Ендрю Лаудера. Блюз-рокові штучки з додаванням кантрі сподобалися Лаудеру, і він запропонував групі контракт.
Свій дебютний альбом "Cochise" записували в Холборн в студії "Kingsway", а на роль продюсера запросили Діка Тейлора з "Pretty things". Більшу частину композицій для платівки написали Коул, Браун і Гебхем. Крім власного матеріалу групи на диск також потрапила потужна обробка пісні Пола Саймона "59th street bridge song", встигла позитивно зарекомендувати себе на концертах. На жаль, перший альбом "Cochise" став останнім для Брауна. Його подружка була з багатої родини, і, вмовивши Стюарта зав'язати з музичним бізнесом, відвезла його на Середземномор'ї.
У результаті декількох прослуховувань вакансію зайняв Джон Гілберт з "Mighty Joe Young", що володів більш жорстким вокалом у порівнянні з Брауном. Коул підстроїв під нього свій інструмент, і відповідно і звучання всієї групи стало більш хардовим. Основний матеріал для другого альбому склав Гребхем (лише три пісні належали Коулу). Крім власних композицій групи в "Swallow tales" увійшла версія "Love s made a fool of you" Бадді Холлі з гостьовим вокалом Стіва Маріотта. Ця пісня хоча і не мала чартового успіху, але зате частіше за інших звучала в радіоефірі по обидві сторони Атлантики.
І все ж серйозного прориву так і не відбулося. Музиканти сподівалися завоювати американський ринок, але візит до Штатів не відбувся, і група була деморалізована. Уілсон не став чекати подальших розчарувань і втік до "Quiver". Змінив його Рой Отемро привніс в саунд "Cochise" елементи фанку. Це було помітно вже на концертах, коли команда супроводжувала "Canned heat", але в повний зріст здібності Роя проявилося в студії. Для третього альбому Отемро склав пару фанкових треків, в тому числі і відкриває "Cajun girl". На "So far", як і на двох попередніх релізах не обійшлося без каверу - на цей раз "Cochise" вибрали "Dance dance dance" Ніла Янга.
"So far" став лебединою піснею команди, якій до часу його виходу практично не існувало. Мік випустив сольний альбом, після чого вступив до лав "Procol Harum". Бі Джей також записав сольник, а згодом став відомим сессіонщіком, що співпрацювала з безліччю виконавців від Елтона Джона до "Verve". Рік після "Cochise" проявляв свої таланти в "Roxy music", "Camel", "Small faces" і "Foreigner".