Colosseum
До речі, ще до "Блюзбрейкеров" Джон і Тоні грали в маловідомій банді "Wez Minster Five" разом з клавішником-віртуозом Дейвом Грінслейдом, якого також запросили у новий проект. Доукомплектували складу співаючим гітаристом Джимом Роше.
Правда, цей тип не дочекався виходу дебютного альбому і кудись зник, поступившись місцем Джеймсу Літерленду. Перша ж платівка, "For Those About To Die We Salute You", вломилася в кращу британську двадцятку. Її прикладу послідував і другий, що вийшов в тому ж році, альбом "Valentyne Suite". Ця робота стала найпопулярнішою серед шанувальників "Colosseum" завдяки епічного заголовному треку.
Незважаючи на значний успіх, третій лонгплей, "The Grass Is Greener", був виданий чомусь тільки в Америці. У його записі брав участь гітарист Дейв "Клем" Клемпсон (екс-"Bakerloo"), оскільки Літерленд втік до "Mogul Thrash". Кадрова лихоманка продовжилася, і в сесіях третій британського альбому, "Daughters Of Time", були задіяні нові обличчя, а саме - Кріс Фарлоу (вокал), Марк Кларк (бас), Луїс Сеннамо (бас) і Барбара Томпсон (саксофон, флейта, вокал). Перед виходом концертний альбом "Colosseum Live" групі вдалося отримати контракт від впливового лейблу "Bronze Records". Альбом здобув захоплені відгуки, проте це не врятувало команду від внутрішніх проблем, і в жовтні 1971 року вона була розпущена.
Учасники "Colosseum" розбрелися в різні боки - Грінслейд, прихопивши з собою Рівза, заснував "Greenslade", Фарлоу пішов у "Atomic Rooster", а Клемпсон, трохи потусуватися зі "Snafu", подався в "Humble Pie". Хайсман і Кларк організували важку команду "Tempest" в компанії з джаз-роковим гітаристом Алланом Холдсвортом і колишнім учасником "Juicy Lucy" Полом Вільямсом.
Ця група випустила пару альбомів, після чого Хайсман вирішив реанімувати свій колишній проект під вивіскою "Colosseum II". Однак справа не особливо ладилося, і невдовзі другий "Колізей" також припинив існування. Минуло ще порядком часу, перш ніж колишні колеги знову зібралися разом. Сталося це в 1994 році коли склад "Colosseum" зразка 1971-го вперше за багато років вийшов на сцену. Виявилося, що інтерес до групи анітрохи не згас, і музиканти відіграли з аншлагами близько 70 європейських концертів. На основі цих виступів було випущено концертний альбом, а також відповідне відео.
Через три роки зайняті своїми справами музиканти нарешті знайшли час для запису студійного альбому і в 1997-м порадували своїх фанів випуском "Bread & Circuses". Потім почалося перевидання ранніх робіт "Colosseum", а в 2003-му вийшов ще один студійник, "Tomorrow s Blues". На наступний рік помер Хекстолл-Сміт, чиє місце в групі посіла дружина Хайсман, Барбара Томпсон. Її повторний "дебют" відбувся на концертний альбом "Live05", що надійшов у продаж у 2007-му.