Connells
Фірма погодилася випустити повнометражний альбом "Connells", якщо хлопці допишуть належне кількість треків.
Таким чином "Darker Days" з'явився в європейських магазинах вже у другій половині 1985 року. Після повернення в Штати Морган організував свій лейбл "Black Park" і видав на ньому альбом в Америці. Платівка була доброзичливо зустрінута музичною пресою, а композиції з неї зазвучали в радіоефірі на молодіжних станціях. На пісні "Seven" та "Hats Off" були зняті відеокліпи, що потрапили на MTV. Завдяки цьому гуртом зацікавився лейбл TVT, що запропонував музикантам довгостроковий контракт.
Фірма виділила "Connells" продюсера Мітча Естера і відправила їх до студії "Drive-In". Альбом "Boylan Heights" вийшов більш упевненим і завдяки розумним, душевним композиціям з нео-фолковими гармоніями і гіпнотичними гітарними партіями вивів групу на рівень "REM". Найпопулярнішою штучкою з цього диску стала видана синглом "Scotty s Lament".
Наступний альбом, "Fun and Games", потрапив в хіт-паради багатьох журналів, присвячених "альтернативі", а також три місяці провів у чартах "Billboard". У 1990-му "Connells" записали ще одну прекрасну роботу, "One Simple Word", що супроводжувався хітовим синглом "Stone Cold Yesterday". Наступні три роки група провела на гастролях, причому в 1991-му в її складі з'явився клавішник Стів Потак. У 1993-му "Connells" повернулися до студійної роботи, викинувши на ринок "Ring". Дві пісні, "Slackjawed" і "74-75" відразу ж стали популярними в Америці. Європа відреагувала на цю подію двома роками пізніше, коли "74-75" очолила хіт-паради багатьох країн. Потім знову настала трирічна пауза, ускладнена на цей раз внутрішніми негараздами.
Однак хлопці подолали розбіжності і випустили у світ "Weird Food and Devastation", що вийшов майже в один час з першим сольником Хантлі. Проте платівка вийшла не дуже вдалою і "Connols" вдалося повністю реабілітуватися лише з появою "Still life".