Cradle Of Filth

Британська команда "Cradle Of Filth" була сформована в 1991 році з ініціативи вокаліста Дені Філтса (Деніел Дейві; р. 25 липня 1973). Решта музиканти в групі довго не затримувалися, і за кілька перших років у складі змінилися немало учасників (втім, кадрова чехарда продовжувалася і згодом). Що стосується стилю, то курс був узятий на норвезький блек-метал зразка "Mayhem" і "Emperor".

Після чотирьох демо "Cradle Of Filth" нарешті підписали контракт з "Cacophonous Records", де дебютували з альбомом "The Principle Of Evil Made Flesh". Незважаючи на те, що робота була сируватою, слухачі її сприйняли достатньо тепло, а в 2006-му журнал "Metal Hammer" включив "The Principle ..." до Топ-10 блек-альбомів останніх 20 років.

Відносини з "Cacophonous" у групи якось не склалися, тому в 1996-му музиканти перебралися під дах "Music For Nations", попередньо виконавши контрактні зобов'язання перед старим лейблом за допомогою EP "V Empire". Диск також був зустрінутий непогано, проте серйозний прорив "Cradle Of Filth" зробили з наступною повнометражки. Концептуальна робота "Dusk ... And Her Embrace", присвячена вампіризму, була із захопленням сприйнята по всій Європі, і продажі альбому виявилися досить високими.

Зростанню популярності сприяли європейські гастролі з шокуюче-театралізованими шоу і випуск скандального мерчандайзинга з різними провокаційними написами. У 1998-му вийшов ще один концептуальний альбом, "Cruelty And The Beast", побудований на легенді про "кривавої графині" Елізабет Беторі. Продюсуванням диска займалися самі музиканти, і мабуть тому якість звуку вийшло неважливе, що зумовило на початку низький обсяг продажів. На наступний рік група багато гастролювала, проте встигла записати відео "PanDaemonAeon" і випустити EP "From The Cradle To Enslave". Четверта полнометражка приспіла в 2000 році якраз на свято Хеллоуїн. Заснований на творі Клайва Баркера, альбом "Midian" відрізнявся підвищеною мелодійністю і став поворотною точкою в творчості "Cradle Of Filth". Старі шанувальники звинувачували групу в продажності, проте чисельність аудиторії "кредл" помітно зросла.

У 2001-му вийшов EP "Bitter Suites To Succubi", виданий на власному лейблі команди і складався з трьох перезаписаних треків з "The Principle ...", парочки інструменталок і каверу Sisters of Mercy" No Time To Cry ". Два наступних релізу представляли собою збірник "бест" "Lovecraft & Witch Hearts" і концертний альбом "Live Bait For The Dead".

У 2003-му "Cradle Of Filth" уклали мажорний контракт з "Sony" і дебютували на новому місці з роботою "Damnation And A Day". Запис було проведено за участю професійного хору і угорського оркестру "Budapest Film Orchestra", а в якості текстової основи було використано твір Джона Мільтона "Paradise Lost". Симфо-металеве звучання "Damnation And A Day" припало до смаку не всім. "Sony" поспішила позбавитися від своїх підопічних, і "кредли" пішли працювати на "Roadrunner". Диск 2004 року "Nymphetamine" став першою повнометражки з часів "The Principle Of Evil Made Flesh", не пов'язаної будь-якої концепцією. У музичному ж плані, за висловом бас-гітариста Дейва Пібас, цей альбом був чимось середнім між "Cruelty ..." і "Damnation ...".

Приблизно в тому ж дусі була витримана і наступна робота, "Thornography". Запис диска проходила в лінкольншірской "Chapel Studios", продюсуванням займався Роб Кадджіано ("Anthrax", "Bleeding Through"), а за микшерского пультом сидів екс-учасник "Sabbat" Енді Сніп. Вже після релізу "Thornography" Філтсу довелося розлучитися зі своїм давнім партнером, барабанщиком Адріаном Ерландссон, який вирішив зосередитися на інших проектах.

Читате також