Cranberries
бас), барабанщика Фергана Лолер (р. 4 березня 1971) і вокаліста Найелл Куїнна. Незабаром ця команда з ірландського міста Лімерик скоротилася до тріо, оскільки Куїнн покинув її ряди. Решта музиканти порахували, що краще б фронтменом зробити жінку і подали оголошення про пошук вокалістки. На цю пропозицію відгукнулася талановита особа на ім'я Долорес Про Райордан (р. 6 вересня 1971), крім основної діяльності взялася писати тексти і музику.
Вона створила кілька пісень для першого демо, що включали в себе Пишного баладу "Linger". Після того, як всі 300 копій демки були розпродані в ірландських магазинах, група скоротила назву до "Cranberries" і взяла курс на британський ринок, відіславши плівки кільком англійською звукозаписним компаніям. Реакція лейблів була позитивною, і від них посипалися пропозиції, з яких музиканти зупинилися на надійшов від "Island records".
З Пірсом Гілмором в якості менеджера та продюсера ансамбль відправився в студію і записав свій перший сингл "Uncertain". Реліз виявився невдалим, а що спалахнули в цей період розбирання з Гілмором трохи не привели до розпаду групи. Ситуацію вдалося розрулити, порвавши з Пірсом всі відносини. Місце менеджера зайняв Джефф Трейвіс з "Rough Trade", а продюсером став Стефен Стріт, який раніше працював зі "Smiths". Навесні 1993-го у продажу з'явився дебютний альбом, "Everybody Else Is Doing It, So Why Can t We?", А за ним пішов сингл "Dreams". Але ні той, ні інший реліз, ані наступний сингл, "Linger", не справили враження на британську публіку.
Тоді "Cranberries" вирушили в Штати відкривати концерти "The the" і "Suede". На диво, групі там надавали більш теплий прийом, ніж хедлайнер. Вловивши цю фішку, за справу взялося MTV, яке поставило "Linger" у важку ротацію. Завдяки такій розкручуванні сингл піднявся до восьмої рядки штатівських чартів, а продажі альбому наблизилися до "подвійної платині".
На наступний рік "кранберріманія" доповзла і до Англії, де "Everybody else" зайняв належне йому перше місце. З усіх музикантів групи преса приділяла найбільшу увагу вокалістці, чому сприяла її помпезна весілля з тур-менеджером "Cranberries" Доном Бертоном. Позиції Про Райордан зміцнилися з виходом другого альбому, "No need to argue". Ця платівка, спродюсована все тим же Стріт, зайняла 6-е місце в американських чартах і стала тричі платиновою. Самими хітовими речами з диску стали "Zombie" і "Ode to my family". Незабаром у пресі почали циркулювати чутки про відхід Долорес. На щастя вони не підтвердилися, а замість цього в 1996 році на прилавках магазинів з'явився черговий альбом. Більш роковий, "To the Faithful Departed" був записаний з Брюсом Фейрберном, колишнім продюсером "Aerosmith".
І хоча платівка дебютувала на шостій позиції, в ній не було яскраво виражених хітів типу "Linger" або "Zombie". Як результат - диск отримав "лише" одну платину. У результаті скасування австралійського і європейських турів знову поповзли чутки про відхід Про Райордан, але вони знову виявилися всього лише чутками. У незмінному складі "Cranberries" випустили ще пару альбомів, причому на останньому, "Wake Up and Smell the Coffee" вони повернулися до співпраці з Стефеном стрітом.