Історія "CTD" почалася десь у середині 80-х років, коли власник пари розважальних закладів Вінніпега Кертіс Рідделл і його приятель Бред Робертс потіхи заради організували звичайний клубний бенд "Bad Brad Roberts and the St. James Rhythm Pigs". Ніхто тоді й не думав, що справа обернеться не тільки забавою, а про команду дізнаються в усьому світі.
Але час йшов, назва змінилася на "Crash Test Dummies", а також неабияк змінився і склад. До 1991 року, коли вийшов дебютний альбом гурту, її конфігурація виглядала наступним чином: Бред Робертс (вокал, гітара), Еллен Рейд (клавішні), Бенджамін Дарвілл (гармоніка, гітара), Ден Робертс (бас) і Мітч Дордже (ударні).
"The Ghosts That Haunt Me" справив велике враження на канадців, а тираж диска склав 400000 примірників. Успіх альбому був забезпечений хіт-синглом "Superman s Song", за який "Crash Test Dummies" отримали "Juno Award".
Втім, це були ще квіточки, і популярність групи на той момент була тільки національним явищем. Через два роки зі своїм другим лонгплея "God Shuffled His Feet" колектив зробив прорив на міжнародний ринок. До комерційного успіху групу цього разу привів колишній учасник "Talking Heads" Джеррі Харрісон, постараємося зробити альбом більш широковідомим і радіоформатним. Перший же сингл, "Mmm Mmm Mmm Mmm", увірвався в гарячу десятку багатьох країн світу, а глибокий баритон Бреда Робертса надовго застряг в пам'яті і серцях слухачів. Кількість проданих копій "God Shuffled His Feet" склало кілька мільйонів, при цьому альбом по три рази номінувався на "Grammy" і "Juno".
Наступний диск вийшов в 1996 році, але його успіх був дуже помірним, а критики писали суперечливі відгуки. Деякі гітарно-орієнтовані речі з "A Worm s Life" потрапили на радіо, але таких бойовиків як "Superman s Song" або "Mmm Mmm Mmm Mmm" серед них не було.
Після другої трирічної паузи "Crash Test Dummies" повернулися з роботою "Give Yourself A Hand", на якій спробували змінити своє звучання, зробивши його більш електронним. Крім того, місцями Робертс почав співати фальцетом, а де-не-де в ролі лідер-вокалістки виступила Еллен Рейд. З 1999 року члени групи почали працювати над сольними проектами. Все почалося з Дарвілл, а пізніше його приклад наслідували Робертс, Рейд і Дордже. Втім, ні робота на стороні, ні серйозна автокатастрофа, в яку потрапив Бред наприкінці 2000 року, не завадили музикантам залишитися однією командою. У 2001-му квінтет випустив свій п'ятий альбом "I Don t Care That You Don t Mind", на якому явно відчувалося повернення до акустичної-фолкових коріння "The Ghosts That Haunt Me".
Під кінець наступного року "Crash Test Dummies" записали різдвяну платівку "Jingle All The Way". Диск вийшов у лімітованому варіанті, але потім був перевиданий разом з виходом "Puss N Boots". Сьомий альбом (так само як і наступний "Songs Of The Unforgiven") в музичному плані був логічним продовженням "I Don t Care That You Don t Mind".