Cro-Mags

В кінці 70-х - початку 80-х в Америці з'явилося багато цікавих хардкоровий колективів типу "Germs", "Black flag", "Negative approach". Нью-йоркську сцену цієї течії представляли такі банди як "Bad brains", "The Mob", "Beastie boys" і "Stimulators". От саме в останній команді і починав свою діяльність панк-малолітка, 10-річний ударник Харлі Френсіс Фланаган.

Вже до тієї пори хлопчина прагнув грати більш гучну музику, в зв'язку з чим задумав заснувати власний проект. Таким чином і з'явилися на світ "Cro-Mags", до першого складу яких також увійшли менеджер "Bad brains" Дейв Хан, Джон Беррі з "Beastie boys" і Дейв Стейн з "Even worse". Незабаром до команди прибився гітарист з Манхеттена Парріс Мітчелл Мейхью, а вокалістом став Ерік Казанова.

Потім відбулося ще кілька пертрубацій, і до того часу як група зібралася записувати першу демку, її склад складався з Фланаган (бас), Джона Джозефа Макгоуни (вокал), Мейхью і Макі Джейсона (ударні). Демо було видано у вигляді бутлега на 10-дюймовому вінілі і нині є предметом гордості колекціонерів. Завдяки цього запису "Cro-Mags" отримали контракт з "Profile records", і з другим гітаристом Дугом Холландом відправилися в студію готувати дебютний альбом.

"Age Of Quarrel", що містив забійний хардкор з домішкою металу надовго став класикою жанру. У 1986 році група знялася у фільмі "The beat", а також гастролювала разом з такими монстрами як "Megadeth", "Venom" і "Nuclear assault". Однак незабаром команду почали роздирати внутрішні проблеми, що закінчилися відходом Джона. Слідом за ним звалив і Макі, який подався в "Bad brains". Для "Cro-Mags" настали важкі часи, і положення трохи стабілізувався після того, як в команді з'явився ударник Піт Хайнс, а обов'язки вокаліста звалив на себе Харлі. Ця конфігурація випустила "Best wishes", більш металізований в порівнянні з попереднім релізом альбом. Після його виходу кадрові проблеми продовжилися, і Піта з Дугом змінили Дейв Дісенсо і Роб Баклі.

Але ця рокіровка не врятувала групу від подальшої дезінтеграції, і на тлі розборок з лейблом з "Cro-Mags" пішли Мейхью, Баклі і Дісенсо. Друге дихання команда отримала з подачі власника "Century media" Роберта Кампф. У 1991 році він відвідав Нью-Йорк і умовив Харлі реанімувати свій проект. Єдиною умовою Кампф була присутність у складі Джона і Дуга.

Таким чином троє колишніх колег з Дісенсо і Габбі (гітара) відправилися в студію записувати третій альбом. На "Alpha Omega" музиканти продовжили рухатися в металевому напрямку. Диск вийшов досить хорошим, але це не означало зникнення внутрішніх проблем. Джон і Харлі постійно рамсовалі між собою, та й з іншими членами колективу теж сварилися і тому було дивно, що групі вдалося записати ще одну платівку. "Near Death Experience" став найгіршим релізом в дискографії "Cro-Mags", оскільки носив відбиток всіх чвар. Група абияк провела останнє турне і після нього оголосила про свій розпуск.

Вже у вигляді епітафії "Century media" випустила подвійний концертний альбом з характерною назвою "Hard Times In An Age Of Quarrel". Але історія "Cro-Mags" на цьому не закінчилася. У кінці другого тисячоліття Парріс і Джон відродили проект і випустили дуже успішний хардкор-панк-альбом "Revenge". У 2001-му група знову була розпущена, але через короткий час знову з'явилася на сцені за участю Харлі, Джона і Дуга. Дана конфігурація проіснувала недовго, і після декількох перетасовок зі старожилів у складі залишився тільки Джон.

Читате також