Квартет утворився в Штатах в 1968 році. Його засновники - Девід Кросбі (Девід Ван Коуртленд, р. 14 серпня 1941, Лос-Анджелес; гітара, вокал), Стівен Стіллз (р. 3 січня 1945, Даллас; гітара, клавішні, бас, вокал), Грем Неш (р. 12 сентября1942, Блекпул, Великобританія; гітара, клавішні, вокал) і Нейл Янг (р. 12 листопада 1945, Торонто, Канада;
гітара, вокал). Чарівні гармонії цієї групи, чудові сольні гітарні проходи зробили "Crosby, Stills, Nash And Young" однією з перших супергруп в історії року. На самому початку це все-таки було тріо, куди увійшли техасець Стілз, що грав раніше в "Buffalo Springfield", англієць Неш - один з лідерів легендарних "Hollies", а також каліфорнієць Кросбі з не менш легендарних "Byrds". Трійця познайомилася в 1968 році і приступила до спільних репетицій. У своїх перших роботах музиканти робили акцент на акустичне звучання.
Завдяки старим знайомствам Стіллза колективу вдалося досить швидко укласти контракт з "Atlantic Records". Записаний в каліфорнійській студії дебютний альбом "Crosby, Stills and Nash" розійшовся тиражем більш ніж в три мільйони примірників. Платівку супроводжували також два хітових сингли - "Marrakesh Express" від Неша і "Judy Blue Eyes" від Стіллза.
Прийшов час групі відправитися в міжнародне турне і тут президент "Atlantic Records" Ахмет Ертегуну наполіг, щоб до складу команди увійшов колишній колега Стіллза по "Buffalo Springfield" Нейл Янг. Друге великомасштабне виступ "Crosby, Stills, Nash And Young" відбулося в серпні 1969 року на легендарному Вудстокському фестивалі. Сингл квартету "Woodstock", що вийшов незабаром після цієї події зайняв в штатівських чартах 11-е місце. Незабаром слідом за ним з'явився перший лонгплей групи, "Deja Vu". Цей альбом дуже точно відображав епоху хіпі, і в той час користувався шаленою популярністю. Платівка очолила американські хіт-паради, а в Англії увійшла до п'ятірки кращих. Особливим успіхом користувалися сингли "Teach Your Children" і "Almost Cut My Hair". Насправді все було не так вже й гладко: між Янгом і Стіллзом почалися тертя, з часом все більш і більш збільшуються, в результаті чого група розпалася.
У 1971 році вийшов подвійний концертний альбом "Four Way Street", микшированием якого займався Неш. Альбом, що розійшовся тиражем офігенний, знову очолив хіт-паради Америки, а в Англії посів п'яте місце. До цього моменту всі колишні учасники "Crosby, Stills, Nash And Young" почали сольні кар'єри. Стіллз мав непоганий успіх з синглом "Love The One You re With" але подальша його робота протікала не так успішно, як на самому початку.
Кросбі і Неш зі своїми сольниками потрапили і в штатівський і в британський Топ 20. У 1972 році вони записали спільний альбом, який також мав успіх, а в 1973 році приєдналися до сольного турне Янга. У результаті "Crosby, Stills, Nash And Young" возз'єдналися як концертна група. Проте, ненадовго: знову виниклі розбіжності між учасниками призвели до чергового розпаду квартету і планувався студійник альбом так і не був випущений. Щоб не сильно засмучувати фанів знову підметушився Неш, спродюсований збірник "So Far", що вийшов в 1974 році. Аж до кінця сімдесятих учасники "Crosby, Stills, Nash And Young" сходилися в різних комбінаціях один з одним, трохи записувалися, а потім знову розбігалися. Стіллз і Янг випустили в 1976 році дуже сильний диск "Long May You Run", тираж якого перевалив за півмільйона примірників, а Кросбі і Неш записали парочку дисків, але вже не настільки комерційно успішних, і в 1977-му знову зійшлися зі Стіллзом. Після довгої перерви "Crosby, Stills, Nash And Young" зібралися разом на фестивалі "Live Aid".
Ще раз квартет зійшовся на церемонії святкування сорокаліття "Atlantic Records" у 1988 році. Випущений після цієї події альбом "The American Dream" був зустрінутий дуже тепло, проте музиканти знову розлучилися. Проте в 2000-му і 2002-му роках легендарна четвірка знову збиралася разом і проводила дуже успішні гастролі по Америці.