Cyclone
Відсутній особовий склад вдалося укомплектувати лише до 1984 року, коли в колективі з'явилися Мішель Де Родт (бас) і Ніколас Лайрін (ударні). До того часу назва групи змінили на "Cyclone", оскільки виявилося, що в Англії вже є свій "Centurion".
З червня 1984 року команда почала виступати живцем, і вже свій п'ятий концерт відіграла в компанії з німцями з "Destruction". Ту музику, яку виробляли "Cyclone", в Бельгії тоді практично ніхто не грав, тому колектив досить швидко виділився із загальної металевої маси. Всі 250 копій першого офіційного демо "In the Grip ..." розійшлися вліт, також фани активно розкуповували футболки з символікою гурту.
На одному з виступів банду примітив представник місцевої філії "Roadrunner" Гуг Рорн, що запропонував музикантам взяти участь у фестивалі "Metal race". Хлопці із задоволенням погодилися, і згодом одна з їхніх пісень потрапила на збірку з аналогічною назвою. Успішні справи "Cyclone" змусили заворушитися різні лейбли. Команда стала отримувати від них пропозиції, але саме вигідне виявилося від того ж "Roadrunner". Перший альбом вийшов у 1986 році, і хоча лейбл не особливо займався його розкруткою, в кінцевому підсумку було продано близько 100000 примірників платівки. "Brutal destruction" приніс групі світову популярність, і ім'я "Cyclone" стало з'являтися в метал-виданнях.
Музиканти отримали можливість виступати на одному майданчику з такими монстрами важкої сцени як "Anthrax", "Overkill", "Slayer", "Metallica", "Sepultura", "Agent steel" та іншими. Правда в основному це все були разові виступи в околицях Бельгії, оскільки на повноцінні гастролі лейбл грошей не давав. Перше нормальне турне відбулося тільки в 1988 році, коли "Cyclone" каталися разом з "Blessed death", та й то фінансувалося воно самими музикантами.
"Roadrunner" повністю закинув займатися справами групи, зробивши основну ставку на американські команди. У результаті в колективі розпочався розлад, і пішла серія кадрових перестановок. У 1987-му пішли Лайрін і Кербурш, а їх місця зайняли Джіанкарло Лангендріс і Пабло Альварез. На наступний рік Паскаль і Пабло втекли в "Decadence", Стефан Дарма переключився на ритм-гітару, бас дістався Герту Ван Оверлоопу, а лідер-гітара перейшла до Ксавьє Керріону (через півроку його змінив Дідьє Капелі). У пошуках нового контракту музиканти обійшли багато лейблів, але скрізь зустрічали відмову і врешті-решт вирішили організувати власну фірму "Justice records".
Продюсувати новий альбом запросили менеджера "Death" Еріка Грифа. Під його керівництвом за два тижні матеріал для диска був готовий і в 1990 році "Inferior to none" вийшов у світ. Альбом мав чітко виражене трешеві звучання, а вокал Гевелса став схожим на Роджера Майрета з "Agnostic front". Незважаючи на цілком пристойну якість композицій, тираж диска був на порядок менше ніж у попередника, що обумовлювалося відсутністю солідного лейблу. Команда ще пару років погастроліровала, але в 1992 році в колективі знову посилилися тертя, і проект "Cyclone" був закритий.