Darkness

Англійська команда "The Darkness" несподівано і стрімко увірвалася на рок-сцену, коли, здавалося, всі вже почали забувати про золотий періоді хард-року 70-х. Неміряні композиторський талант, рясні гітарні соло і класний сценічний імідж забезпечили групі велику армію прихильників. Засновники проекту, брати Хокінс, Джастін і Ден народилися в Лоустофт (графство Саффолк). З юних років Джастін освоював гітару, а слідом за ним цього заняття віддався і Ден, який навіть перевершив свого старшого братика.

Свою майстерність Хокінси відточували в кавер-банді, де Ден виконував також обов'язки вокаліста. У 1997-му брати перебралися до Лондона, де разом з бас-гітаристом Френкі Поуллейном сколотили прог-рокову банду під назвою "Empire".

Джастіна обраний стиль не дуже-то приколював, і він наполягав на обважненні саунду. Крім того, його не влаштовував вокал Дена, і в результаті всіх цих розбіжностей "Empire" незабаром припинили існування. Ідея створення нової групи з'явилася після того, як на новорічній вечірці в одному з клубів Джастін виграв конкурс, виконавши карколомну версію квіновской "Bohemian Rhapsody". Причому всіх вразив не тільки його вокал, а й акробатичні стрибки, які він здійснював на сцені.

Саме тоді Дену довелося визнати, що фронтменом їх майбутньої команди може бути тільки Джастін. Першим ділом Хокінси зв'язалися з Поуллейном, який на той час перебував у Венесуелі. Басист відразу ж кинув всі свої справи і терміново повернувся на батьківщину. Другий дзвінок брати зробили шкільному приятелю Дена, барабанщику Еду Грему. Коли всі четверо зібралися разом, на світ з'явилася група "The Darkness". Відвідуваність концертів команди росла з неймовірною популярністю, і минуло не так вже багато часу, як колектив опинився підписаним до "Must Destroy Music", філії "Atlantic Records". Дебютний EP "I Believe In A Thing Called Love" з'явився в серпні 2002-го, і фірмі довелося три рази додруковувати тираж, щоб хоч якось задовольнити купівельний попит.

Наступний сингл, "Get Your Hands Off My Woman", влучив у британський Топ 40, а третій міньйон, "Growing On Me" виявився вже на 11-му місці. Не обділяли увагою молоду команду і маститі рокери. У лютому 2003 року група була запрошена розігрівати "Def Leppard", після чого власні концерти "Darkness" пройшли з аншлагами. А влітку того ж року колектив виступав разом з "Iron Maiden" і "Metallica".

І вже ні для кого не стало одкровенням те, що дебютний альбом групи, "Permission To Land", зайняв вищу позицію британських чартів, а в черговий раз перевиданий "I Believe In A Thing Called Love" опинився на другому місці серед синглів. За свою першу повнометражку (тираж якої тільки в Англії перевалив за півтора мільйона примірників) "Darkness" отримали три премії "Brit Awards" (у номінаціях Best Group, Best Rock Group, Best Album) і дві нагороди від журналу "Kerrang!" (Best Live Act, Best British Band). Серед інших досягнень команди можна назвати хедлайнерскіе сети на фестивалях Лідсі і Редінгу і триденний аншлаг на стадіоні Уемблі. Тим часом, всередині колективу складалося не все гладко, і під час сесій другого альбому пішов Френкі.

"One Way Ticket To Hell ... And Back" був дороблений за участю басиста Річі Едвардса, раніше число гітарним техніком Дена. Продюсував платівку відомий Рой Томас Бейкер ("Queen"), проте її комерційний успіх помітно поступався попередниці. Продажі впали, чартової позиції знизилися, та й концертна діяльність пішла на спад. Влітку 2006-го Джастін зліг у лікарню поправляти здоров'я, підірване кокаїном і віскі. Тим не менш, колектив зібрався записувати третій альбом, але восени підлікувавшись фронтмен несподівано заявив про свій відхід. Оскільки його фальцет був візитною карткою "Darkness" інші музиканти вирішили змінити вивіску і продовжили працювати як "Stone Gods".