Dave Clark Five

Все почалося з того моменту, коли Дейв Кларк (* 15 грудня 1942) грав у групі супроводу співака Стена Саксона. Компанію йому тоді складали Кріс Веллс і Мік Райан. Ці двоє незабаром кудись зникли, і тоді Кларк вирішив заснувати свою власну команду. Причому робилося це для того щоб зібрати гроші для футбольного клубу "Tottenham Hotspurs".

Таким чином у січні 1962 року на світ з'явилися "Dave Clark five", куди крім самого Кларка увійшли Майк Сміт (р. 6 грудня 1943), Денніс Пейтон (р. 8 серпня 1943), Рік Хакслі (* 5 серпня 1944) і Ленні Девідсон (р. 10 травня 1944). Перша їхня спроба записати сингл закінчилася невдачею. Справа в тому, що вони випустили "Do You Love me" (кавер "Contours") одночасно з "Brian Poole and the Tremeloes".

В останніх ця річ вийшла трохи краще, а "Dave Clark five" залишилися ні при чому. Зате з цього моменту музиканти вирішили надалі виконувати тільки свої речі. Менеджерські й продюсерські обов'язки Дейв Кларк взяв повністю на себе.

Такий підхід дав непогані результати і видана наприкінці 1963 року композиція Кларка-Сміта "Glad All Over" опинилася на верхівці британських чартів, змістивши звідти бітлівську "I Want To Hold Your Hand". Повалення "Beatles" з п'єдесталу принесло групі численні захоплені відгуки в пресі. "Dave Clark five" не забули цим скористатися і викинули на ринок "Bits and Pieces", що зайняв другий рядок чартів. Наступні кілька років такого успіху в Англії у них уже не було, за винятком "Catch Us If You Can", що потрапила в 1965 році в кращу англійську десятку. Зовсім іншим чином справа йшла у Штатах. Саме "Dave Clark Five" першими здійснили "наїзд" на Америку, поклавши початок "британському вторгненню".

Восемьнадцать разу гурт з'являлася на шоу Еда Саллівана, провела шість аншлагових американських турів, причому їхні концерти відкривали Літл Річард, Джеррі Лі Льюїс, Чак Беррі, Рой Орбісон, Ніл Даймонд і інші не менш відомі особистості. За два року п'ятнадцять пісень "DC5" потрапляли в кращу штатівських двадцятку.

З інших заслуг можна назвати 12 аншлагових концертів, які група відіграла протягом трьох днів у знаменитому "Carnegie Hall". Найпопулярнішими її композиціями в Америці були такі речі як "Can t You See That She s Mine", "Because", "I Like It Like That" і "Over and Over". Однак ажіотаж навколо "Dave Clark Five" тривав усього кілька років, і до кінця 60-х їх зірка почала заходити. Все-таки конкурувати з "Beatles" і "Rolling stones" було важко і відповідати духові часу теж стало важкувато. У 1969-му команда ще змогла випустити максі-сингл "Good Old Rock n Roll", зачепився в чартах, але подальші спроби були марні, і травні 1970-го "Dave Clark Five" були офіційно розпущені.

Проте Кларк був пов'язаний десятирічним контрактом з "EMI" відкрився ще в 1963 році і тому йому довелося продовжити роботу. Сміт не став кидати його, і разом з Еріком Фордом, Аланом Паркером і Маделейн Беллом вони під вивіскою "Dave Clark and Friends" виконали свої зобов'язання перед лейблом.