David Coverdale
До чотирнадцяти років у хлопця вже склався власний голос (знайомий всім пізніше за "Deep Purple" і "Whitesnake"), і він цілком міг виступати професійно. Під час навчання в художньому коледжі Ковердейла побував учасником ряду студентських ансамблів ("Vintage 67", "Denver Mule", "Magdalene"), а в кінці 1968-го приєднався до "The Skyliners".
Ця група активно виступала по всьому Йоркшир, але найбільш улюбленим місцем музикантів був "Redcar Jazz Club". Пізніше команда змінила вивіску на "The Government", а на одному з концертів у Бредфорд їй довелося розігрівати "Deep Purple". Коли ж постало питання про перехід колективу повністю на професійну основу, колеги Девіда не підтримали ідею, і група розпалася.
Щоб заробляти чимось на життя Ковердейла влаштувався в один із бутиків продавцем одягу, а вечорами продовжував співати з такими бандами як "Rivers Invitation" і "Fabulosa Brothers". У той час ним виконувалися в основному чужі речі, але Девід пробував писати і свій матеріал, згодом узятий на озброєння "попелу" ("Holy Man", "Sail Away", "Soldier Of Fortune"). Ні про яку маломальской популярності говорити не доводилося, проте коли Ковердейла дізнався що "Deep Purple" шукають заміну пішов Гіллані, він зрозумів що це його шанс. Зв'язатися безпосередньо зі знаменитою командою йому не вдалося, але за допомогою менеджера "Redcar Jazz Club" Роджера Баркера він передав касету із записами "Fabulosa Brothers", завдяки чому і потрапив на прослуховування, що закінчилося прийомом на нову роботу.
Кар'єра в "Deep Purple" почалася чудово, і перший же диск з участю Ковердейла увірвався в гарячу десятку. Шанувальники "DP" взяли Девіда, а його партнери Лорд і Гловер довірили йому партії на своїх сольник. Однак відносини в колективі були далекі від ідеальних, і після виходу двох менш вдалих платівок команда розвалилася.
У 1977 році вокаліст перебрався до Західної Німеччини, де записав свій перший альбом, "White Snake". На обкладинці диска красувалася біла змія, а всередині ховалася непогана добірка рок-балад. Втім, в той час у Британії панував панк-рок, і реліз не припав до двору. Схожа доля чекала і другий сольник, "Northwinds", але після його виходу Ковердейла повернувся на батьківщину, де зібрав повноцінну команду, яка дістала назву "Whitesnake". Поступово група створила собі добру репутацію і до початку 80-х опинилася у вищих колах рок-спільноти. Пік "зміїної" кар'єри припав на 1987 рік, однак склад команди зазнав до того часу ряд серйозних змін. Після розлучення з актрисою Тоні Китаї, Девід і сам загубив інтерес до свого проекту, і ім'я "Whitesnake" на деякий час пропало з уваги.
У 1993 році Ковердейл об'єднався з Джиммі Пейджем, з яким випустив один альбом і провів невелике турне. Протягом 90-х вокаліст двічі реанімував свій проект, але, також як і альянс з колишнім "Цепелін", ці потуги носили короткочасний характер. У 2000 році Девід випустив свій третій сольник, "Into The Light". Поява даної роботи Ковердейла пояснив тим, що в той час йому набридло зображати з себе гламурного рок-музиканта, і він просто записав ті пісні, які йшли від його серця. Як би там не було, але вже через пару років вокаліст знову взявся за відродження славного імені "Whitesnake".