DC Talk
Після переїзду в Нешвілл музиканти уклали контракт з лейблом "Forefront Records", на якому був виданий їх дебютний альбом "DC Talk". У 1990-му з'явилася друга платівка колективу, "Nu Thang". Диск розійшовся тиражем понад 100000 примірників, і популярність групи почала потихеньку рости.
Серйозний прорив до успіху команда зробила з виходом кліпу "Rock Rap And Soul" - першого християнського реп-відео. Диск 1992 року "Free At Last" 34 тижні займав першу строчку релігійних музичних чартів і за результатами продажів отримав "платину". За цей альбом у 1994 році "DC Talk" отримали "Grammy" в номінації "краща християнська група". До речі вже на даній платівці саунд змінився від чистого репу до фатального звучанню.
У 1995-му хлопці кардинально змінили стиль, викинувши на ринок свій найвідоміший альбом "Jesus Freak". На цей раз на диску звучала досить важка "альтернатива", а тексти стали більш глибокими. Крім заголовної композиції велику популярність отримали також пісні "Between You And Me" і "Colored People". Подальше американське турне пройшло дуже успішно, а тим часом "Jesus Freak" також отримав "платину". На підставі цих гастролей трохи пізніше був випущений концертний альбом "Welcome To Freak Show!", Виданий як в аудіо, так і відеоваріанті. За "Welcome .." група в черговий раз отримала нагороду "Grammy".
У 1996-му "DC Talk" відвідали Європу, де також придбали собі велику армію прихильників. У тому ж році група підписала контракт з "Virgin Records", яка взялася за продажу платівок у звичайних музичних магазинах, в той час як право на їх поширення в християнських точках залишилося за "Forefront".
У 1998 році на світ з'явився черговий альбом, "Supernatural", матеріал для якого хлопці готували у Франції. І хоча на диску присутня ціла серія хітів, таких як "Consume Me", "Into Jesus", "It s Killing Me", "Dive", "Supernatural", "My Friend", продажі платівки в порівнянні з "Jesus Freak" були набагато менше. Зате в перший тиждень після виходу альбом побив у чартах реліз від "Marilyn Manson". Тур на підтримку "Supernatural" тривав цілих півтора року, протягом яких хлопці гастролювали по Європі і Північній Америці. По закінченні гастролей, в 2000 році музиканти випустили збірку кращих речей "Intermission: Greatest Hits".
Після цього хлопці вирішили, що непогано було б зайнятися сольною кар'єрою. Макс випустив парочку платівок ("England Cowboy" і "Stereo Type Be"), Тейт організував однойменний проект "Tait", а Маккіхан видав сольник "Momentum". При цьому хлопці не розбіглися нарізно, а продовжували підтримувати хороші відносини один з одним. У 2002 році в світ вийшла компіляція з пісень кожного з учасників "DC Talk" під назвою "Solo: The Tour". Надалі музиканти зрідка збиралися разом, але за великим рахунком проект "DC Talk" залишався в замороженому стані.