Dead Kennedys

Безперечні королі штатівського панку, "Dead Kennedys", були сформовані в Сан-Франциско (Каліфорнія). Їх поява в 80-х роках на музичній арені з отруйним і переконливим саундом стало самим значним подією американського андеграунду (по крайней мере, до появи "Nirvana"). Навіть сьогодні тільки їх назва може викликати в деяких шок. Спочатку група представляла собою квінтет, але ще до початку запису першого альбому з команди звалив другий гітарист на прізвисько "6025".

Таким чином, у складі "Dead Kennedys" залишилося тільки четверо: Джелло Біафра (Ерік Боучер, р. 17 червня 1958, Денвер, США; вокал), Клаус Флорида (Джеффрі Лайалл; бас), Іст Бей Рей Глессер (Рей Пепперелл; гітара ) і Тед (Брюс Слесінгер; ударні).

Результати діяльності команди були екстраординарні. Біафра, вихований частково на бріт-панку 70-х, частково на творчості місцевих колективів з Сан-Франциско типу "Crime" і "Nuns", був закінчений фронтмен. Його дії ніколи не можна було назвати безпечними: то він крив матом свою аудиторію, то стрибав зі сцени в натовп. Ось ще деякі відомі "витівки" Джелло: спочатку він влаштував собі весілля на кладовищі, потім балотувався на мера Сан-Франциско (причому опинився на четвертому місці за результатами голосування), потім розвів натовп, щоб його роздягли прямо на сцені.

У своїх текстах "Dead Kennedys" завжди знаходили вразливі місця в суспільстві. Яскравим прикладом їх сатири є пісня проти нейтронної бомби, "Kill The Poor". Дебютний сингл групи, "California Uber Alles", був присвячений "новій ері фашизму", що процвітало при губернаторові Каліфорнії Джері Брауна. Наступну "Holiday In Cambodia", нещадно пародіював шикарне життя студентів коледжу на тлі байдужості до страждання інших людей, викликаному зовнішньою політикою США. Незважаючи на повну відсутність в ефірі, композиція групи "Too Drunk To Fuck" потрапила в британський Топ 40. Після нетривалого співпраці з американською "IRS Records" і англійської "Cherry Red Records" Біафра заснував свій власний лейбл "Alternative Tentacles Records", на якому стали також записуватися колеги-альтернативники типу "TSOL", "DOA", "NoMeansNo" і "Beatnigs ".

Тоді ж з групи пішов Сесінгер (заснував згодом "Wolverines"), так і не зумів вписатися в музичну динаміку "Dead Kennedys". Його замінив Даррен Пелігро (Даррен Хенлі; екс-"Nubs", "Speedboys", "Hellations", "SSI"), який грав раніше на гітарі в "Jungle Studs" і навіть встиг потарабанив в ранніх "Red Hot Chili Peppers".

Якщо дебютний альбом групи, "Fresh Fruit For Rotting Vegetables", був зроблений у традиційному музичному форматі, то на "In God We Trust, Inc." звучали деякі елементи трешу. Диск "Plastic Surgery Disasters" хоч і не поділяв безпосередності "Fresh Fruit", але містив кілька приголомшливих пісень, таких як "Trust Your Mechanic", з типово апокаліптичної подачею Біафри, що напав на цінності сфери послуг, і "Well Paid Scientist", в якої Джелло знущався над кар'єризмом. Альбом "Frankenchrist" був більш продуманим зі значними композиціями типу "Soup Is Good Food". Наріжним каменем сесійних робіт "Dead Kennedys" явилась "Stars And Stripes Of Corruption". Тему цього синглу Біафра потім постійно використовував у своєму сольній творчості. Диск "Bedtime For Democracy" виявився останньою студійною роботою групи. На ньому "Dead Kennedys" повернулися до агресивної швидкості попереднього міні-альбому.

Після цього Біафра загруз у судових розбірках з приводу оформлення "Frankenchrist". Зрештою, йому вдалося виправдатися, але до того часу група практично розпалася. Згодом Біафра мав епізодичну сольну кар'єру, зазначену співпрацею з "DOA" і "NoMeansNo". Флорида випустив три альбоми на "Alternative Tentacles", а Іст Бей Рей заснував проект "Scrapyard".

Читате також