Death

Багато слухачів називають лідера цієї американської групи Чака Шулдінера батьком дет-метал, що цілком заслужено. Заснована ним у 1983 році команда називалася спочатку "Mantas". Крім Чака до неї увійшли гітарист Рік Розз і ударник Кем Лі. Через деякий музиканти змінили вивіску на "Death". Музика групи представляла собою вкрай екстремальну версію трешу, що стало її відмінною рисою.

У саунді "Death" також відчувався вплив "Venom" і "Slayer". У кінці 1984 року хлопці записали демку "Reign Of Terror", завдяки якій "Death" придбали репутацію однієї з найбільш брутальних груп. Навесні 1985-го було записано перше нормальне студійне демо з метою надання різним лейблом. Після цього склад групи почав мінятися. Незабаром місце басиста зайняв Скотт Карлсон, що привів у команду гітариста Метта Оліво. Однак, через деякий час з "Death" звалив Кем Лі, і групі довгий час не вдавалося знайти відповідного ударника. У результаті Скотт і Метт залишили Чака в гордій самоті.

Після тривалих метань і експериментів з іншими музикантами Шулдінер в компанії з молодим ударником Крісом Рейфертом вирішив відродити "Death". Записавши чергову демку група нарешті отримала контракт з лейблом "Combat Records". Що вийшов в травні 1987 року, дебютний лонгплей "Scream Bloody Gore" викликав справжню сенсацію. Він, можливо, став першим релізом в історії в стилі дет-метал. На заголовної пісні "Infernal Death" переважали мотиви протесту молоді проти суспільства, проти лицемірства, що панує у світі.

"Scream Bloody Gore" став не стільки публічної декларацією поглядів і принципів, але швидше наповненим жахом подорожжю, на зразок того, яке читачі скоюють, беручи в руки містичну белетристику або дивлячись на екран кінотеатру, прагнучи піти від рутинності існування. Платівка мала успіх, але незважаючи на це Шулдінер не був задоволений зробленим. Він розпустив цей склад і повернувся до Флориди. У той час колишні партнери Чака - Розз і Лі працювали в "Massacre". Коли Лі пішов звідти, Чак перетягнув залишилися членів цієї команди до себе в "Death". У цьому складі група записала свій знаменитий альбому "Leprosy", який вийшов у світ в 1988 році. У музичному плані цей диск був великим кроком вперед. Заголовний трек був заснований на подіях фільму Джона Карпентера "Туман", в якому розповідається про колонії людей, хворих на проказу. У 1989 році після європейського туру Розз був видворений з складу. Спочатку його змінив Пол Масвідал, а потім на місці гітариста виявився Джеймс Мерфі. З його допомогою на початку 1990 року був випущений альбом "Spiritual Healing" - найкращий в дискографії "Death".

Незважаючи на прагнення до мелодійності, група залишилася вірна своєму агресивному стилю. Мерфі, внесщій чималий внесок у створення цього альбому негайно покинув групу, а на його місці знову виявився Масвідал. У тому ж 1990-м "Death" вчинили європейське турне без свого лідера з вокалістом Луісом Каррісалезом. Тур пройшов дуже успішно і розсердився, Чак почав розборки зі своєю командою, в результаті чого вивіска "Death" залишилася за ним.

У 1991 році він зібрав новий склад з участю басиста Стіва Діджорджіо і ударника Шона Рейнхарта. У ролі гітариста знову залишився Масвідал. Техніка групи значно зросла, що можна було відчути на альбомі "Human". Перед подальшим туром пішов Діджорджіо, і його в терміновому порядку замінили на Скотта Карина. Від наступного диска повіяло енергією і динамізмом, музично він охопив широкий спектр від нео-прогрессив до складних метал-композицій. Тим часом Шулдінер вирвався вперед жорстким твором "Individual Thought Patterns", це був уже п'ятий реліз "Death" на інді-лейблі "Relativity". За ударними на цей раз сидів Ген Хоглан (екс-"Dark Angel"), на другій гітарі грав Енді Ларок, а Джорджіо знову взявся за басуху. Незважаючи на тривали зміни складу групою записувалися альбоми, що користувалися стабільним попитом. Через вісім років після появи на сцені "Death" не зменшили темпу випустивши "Symbolic". У 1998-м "Death" пішли з "Roadrunner" на "Nuclear Blast", випустивши там "Sound of Perseverance". У записі цього альбому взяли участь гітарист Шеннон Хемм та ударник Річард Крісті.

Після запису "Symbolic" Чак зайнявся побічними проектами, що мають мало спільного з дет, але "The Sound ..." був записаний у тому ж дусі, що не могло не радувати фанів. У 1999 році у Шулдінера виявилася пухлина мозку, у зв'язку з чим він призупинив свою діяльність. Однак через деякий час він знайшов у собі сили для роботи і команда випустила концертний альбом "Live In LA (Death & Raw)". Але 13 грудня 2001 Смерть дала назву його групі наздогнала Чака і "Death" як група припинила своє існування.

Читате також