Def Leppard
У січні до їх компанії приєднався другий гітарист, Стів Кларк (нар. 23 квітня 1960, у. 8 січня 1991), з подачі якого група стала не тільки репетирувати, а й давати концерти. Восени 1978-го Кенінг довелося вигнати, а свій перший EP "Def Leppard" записали з допомогою Френка Нуна. Змінивши ударника на Ріка Аллена (р. 1 листопада 1963), команда активізувала концертну діяльність, завдяки чому обзавелася контрактами від "Phonogram" (UK) і "Mercury" (US). Тепер, закинувши навчання і роботу, хлопці взялися за музику всерйоз і незабаром отримали доступ до таких майданчиків як "Hammersmith Odeon" і можливість виступати з Семмі Хагар і "AC / DC".
Дебютний альбом піднявся на 15-й рядок британських чартів, проте коли гурт з'явився на фестивалі в Редінгу, її закидали пивними пляшками (справа в тому, що дещо раніше "Def Leppard" провели американське турне і випустили сингл "Hello America", через чого музикантів звинуватили у продажності). У 1981 році був записаний диск "High N Dry", у створенні якого колективу допоміг продюсер Роберт "Матт" Ландж, що став згодом шостим, неофіційним учасником "DL".
Під час сесій третього альбому алкоголіка-прогульника Вілліса виставили за двері, а його місце зайняв екс-гітарист "Girl" Філ Коллен (р. 8 грудня 1957). Диск "Pyromania" став для "Леппард" серйозним комерційним проривом (хоча в основному це стосувалося Америки). Підтриманий синглами "Photograph", "Rock of Ages" і "Foolin", лонгплей розійшовся мультімілліонним тиражем і зайняв другий рядок "Billboard", поступившись лише "Thriller" Майкла Джексона. Наступну платівку музиканти почали готувати за участю Джима Стейнмана (Meat Loaf), проте з ним справа не заладилося, і за порадою Ландж його замінили Найджелом Гріном. Напередодні 1985 Аллен влучив у аварію і втратив руки, але колеги не кинули його в біді. Для Ріка була придумана спеціальна установка, і в 1986-м ударник знову став у стрій. Поки Аллен приходив до тями, в продюсерське крісло повернувся Ландж, і весь матеріал був заново переписаний.
Як з'ясувалося пізніше, всі праці не пропали даром, і вийшов у 1987-му диск "Hysteria" переплюнув за накладами свого попередника. Пісні "Women", "Animal", "Pour Some Sugar On Me", "Love Bites", "Armageddon It", "Hysteria", "Rocket" заполонили ефір по обидві сторони Атлантики, і "Def Leppard" нарешті-то отримали визнання у себе на батьківщині. На підтримку альбому група провела масштабне турне, яке стало останнім для Кларка. 8 січня 1991 гітариста знайшли мертвим: причиною його смерті став коктейль з алкоголю і наркотиків.
Залишилася, четвірка потихеньку завершила сесії чергового альбому, а в 1992-му до неї приєднався екс-учасник груп "Dio" і "Whitesnake" Вівіан Кемпбелл (р. 25 серпня 1962). "Adrenalize" протримався п'ять тижнів на самій верхівці "Billboard" і став самим розпродувати релізом "DL" в Мексиці, Японії та багатьох інших країнах. У 1993-му група випустила платівку "Retro Active", складену з бі-сайдів та інших рідкісних речей, а в 1995-му вийшов хіт-збірник "Vault". Тоді ж "Def Leppard" потрапили в Книгу Рекордів Гіннеса, за те, що протягом одного дня відіграли концерти в Марокко, Англії і Канаді. Студійник "Slang", який звучав похмуріше своїх попередників, був зустрінутий з прохолодою, а гастролі в його підтримку проходили в основному в країнах Латинської Америки. Кілька виправити становище музикантам вдалося в 1999 році з альбомом "Euphoria", на якому вони повернулися до свого класичного саунду та відновили перервану співпрацю з Ландж.
З настанням третього тисячоліття "Леппард" все частіше стали відволікатися на сайд-проекти, і тому їх наступний студійник вийшов знову з трирічною затримкою. "X" звучав якось попсово, що, загалом-то, мало логічне пояснення, оскільки частина треків продюсувала хіт-фабрика Брітні Спірс і "Backstreet Boys". Кілька років колектив займався концертами, та перевиданням збірників а-ля "Vault", а в 2006-м викинув у продаж кавер-альбом "Yeah!" з піснями Боуї, "Kinks", "Blondie", "Badfinger" і т.д. Свіженький студійний матеріал "Def Leppard" підготували тільки до весни 2008-го.