Defiance
Вокаліста в команді поки не було, але хлопці вже намагалися виступати на публіці. Так, наприклад, вони взяли участь у заході під назвою "Bloodbath", і тоді на сцену разом з "Defiance" піднявся Пол Балофф з "Exodus".
Незабаром після цього відношення між Харрінгтоном і Бауерс загострилися до межі, і вже влітку того ж року місце Дуга зайняв Джим Адамс. Минуло всього п'ять місяців з появи в команді Джима, а він теж встиг серйозно поскандалити з Бредом. Однак цього разу вже довелося піти не новачкові, а самому Бауерс.
Сварки в колективі припинилися, і хлопці вирішили повернути до складу Дуга Харрінгтона. На початку 1987-го "Defiance" нарешті обзавелися вокалістом. Ним став давній шкільний приятель Адамса Мітч Мейес. У такій конфігурації група відіграла серію концертів, а також записала своє перше демо. Мітч потім кудись зник, а мікрофон надійшов у розпорядження Кена Елкінтона. З новим вокалістом команда записала другий демку, "Hypothermia". Тодішній менеджер "Defiance" Ейс Кук (працював за сумісництвом Роуді у "Testament") взяв плівку з собою до Європи і там розповсюджував її серед зацікавлених осіб.
Хтось із цих людей передав одну копію на "Roadrunner", і представники фірми запропонували музикантам серйозний контракт (на цілих сім альбомів!). Дебютний полнометражнік, "Product of society", вийшов в 1989 році. Після його появи у Кена виявилися інші інтереси, і він покинув ряди "Defiance".
Новим фронтменом став Стів Ескуівел, через якого групу часто стали порівнювати з "Testament" (вже дуже його манера співу, та й сам імідж нагадували Чака Біллі). У 1990 році з ним був записаний другий лонгплей, "Void terra firma", в який музиканти включили трешевий кавер на айронмейдоновскую "Killers". Альбом відрізнявся від свого попередника неважливим продюсуванням. Це цілком пояснювалося тим, що на все про все, включаючи мікшування, колективу було дано тільки вісімнадцять днів. Робота 1992 року "Beyond recognition" стала останньою в дискографії "Defiance", незважаючи на те що контрактні зобов'язання залишилися невиконаними.
Після релізу Джим пішов у "Indica", а слідом за ним в "Laaz Rockit" втік Метт. Через декілька місяців Адамс повернувся до складу, але цього разу, не витримавши нескінченної зміни ударників, пішов Стів. Новим вокалістом став Дейв Уайт з "Heathen", а за ударні сів Хьюго Баріентос. Проте вже після кількох репетицій цього складу стало ясно, що музика разюче відрізняється від того, що було в "Defiance", і вивіску змінили на "Inner threshold".