Deicide

Ці монстри скандального сатанинського дез-металу почали свою діяльність у місті Тампа в 1987 році. В оригіналі проект називався "Amon", а в його стартовий склад входили Глен Бентон (вокал, бас), брати-гітаристи Ерік і Брайан Хоффман і барабанщик Стів Ешейм. Домігшись культового статусу у себе у Флориді, команда нарізала пару демок, за допомогою яких зацікавила представників "Roadrunner Records".

Після отримання контракту колектив змінив вивіску на "Deicide" і відправився в легендарну студію "Morrisound" записати перший альбом. Диск, що вийшов влітку 1990 року, підірвав андеграунд, а британський журнал "Terrorizer" відзначив роботу серед сотні найкращих метал-альбомів десятиліття. Друга платівка також мала деякий успіх, проте діяльність групи постійно супроводжувалася скандалами.

І дійсно, брутально-агресивний музон з антихристиянськими текстами навряд чи міг викликати схвалення середньостатистичного слухача. Сам Бентон з витатуйованим на лобі перевернутим хрестом здавався породженням пекла, а розкидання на концертах потрухів тварин приводило в жах представників "Greenpeace".

У результаті виступу команди регулярно потрапляли під заборону, журнали оголошували їм бойкот, а церковники сипали прокльонами. Тим не менш "Roadrunner" продовжували співпрацювати з "Deicide" і в 1993-му випустили на диску "Amon: Feasting The Beast" ранні демо групи. У 1995-м вибухнув великий скандал через обкладинку "Once Upon The Cross", проте коли пристрасті трохи вщухли, альбом навіть потрапив до британських чартів. Під кінець тисячоліття команда записала студійник "Serpents Of The Light" і концертний альбом "When Satan Lives". Хоча Бентон на той час став батьком, стиль "Deicide" як і раніше залишався досить агресивним, а тексти все також носили сатанинський характер.

Як не дивно, але альбоми брутальщіков з Флориди розходилися досить непогано, і загальне число розпроданих платівок поступово наближалося до мільйона. Після виходу "Insineratehymn" і "In Torment In Hell" довгостроковий контракт з "Roadrunner" підійшов до кінця, і колектив перебрався на відомий екстрим-лейбл "Earache".

До того часу на "Deicide" обрушилася нова хвиля несприйняття, проте з'явився в 2004-м альбом став одним із самих розпродувати релізів в каталозі лейбла. Навздогін був випущений DVD "Behind The Scars: Underneath The Skin of Deicide", а група вирушила у світове турне, регулярно переривається через заборони. У 2005 році стабільність складу, що зберігалася впродовж багатьох років, була порушена відходом братів Хоффманом. Шанувальники колективу були шоковані, проте Глен і Стів досить швидко вирішили кадрове питання і поїхали на гастролі до Європи в компанії з Джеком Оуеном (екс-"Cannibal Corpse") і Дейвом Сузукі. По закінченні туру Дейв поспішив відкланятися, а на його місці матеріалізувався Ральф Сантолла (екс-"Death", "Iced Earth").

У 2006-му на світ з'явилися два релізу від "Deicide": DVD "When London Burns" і студійник "The Stench Of Redemption", що відрізнявся від попередніх робіт мелодійністю. У травні 2007-го Сантолла перебрався в "Obituary", так що альбом "Till Death Do Us Part" записувався вже без його участі. Стів Ешейм охарактеризував новий опус як щось середнє між "Legion" і "The Stench Of Redemption".