Del Shannon
Навіть під час служби Вестовер не кидав заняття музикою, беручи участь в армійській програмі "Get Up And Go". Виконавши військовий обов'язок, Чарльз повернувся до рідного Мічиган, де влаштувався продавцем килимів, а у вільний час виступав з одного кантрі-бандою в клубі "Hi-Lo". Саме в цей період Вестовер перетворився на Справи Шеннона, порахувавши, що цей сценічний псевдонім звучить набагато краще його справжнього прізвища.
Після двох років клубних виступів музиканта примітив ді-джей Оллі Маклафлін, який вивів Справи на детройтську фірму "EmBee Productions". Перший же сингл, "Runaway", що вийшов навесні 1961-го, злетів на саму вершину американських чартів, а сам Шеннон відразу перетворився на суперзірку. За цією композицією пішла серія інших хітів (правда, трохи менш вдалих): "Hats Off To Larry", "So Long Baby", "Hey! Little Girl". Всі вони були виконані у схожій манері і предвосхищали стиль "британського вторгнення".
У 1962-му артиста чекав ряд невдач, проте на наступний рік він виправив становище, записавши дві красиві штучки з мерсібітовим присмаком, "Little Town Flirt" і "Two Kind of Teardrops". Популярність Шеннона тепер поширювалася і на Англію, а в тому ж 1963-м Справ став першим американцем, який виконав кавер "Beatles" ("From Me To You"). У середині 60-х музикант не раз міняв лейбли (у тому числі пробував відкривати свій "BerLee Records"), але, врешті-решт, зупинився на лос-анджелеському "Liberty". За цей час Справ встиг видати ще одну порцію хітів, включаючи "Handy Man", "Do You Wanna Dance", "Keep Searchin" і "Stranger in Town". На жаль, перехід на великий лейбл не приніс артисту очікуваного успіху, і його чартової позиції стали неухильно знижуватися.
Стоунзовскій кавер "Under My Thumb" не викликав у публіки особливого інтересу, а записаний під керівництвом Ендрю Олдхема альбом (до створення якого доклали руку Джон Пол Джонс, Ніки Хопкінс і Медлін Белл) взагалі був закинутий на полицю. Ближче до кінця 60-х Справ зайнявся продюсуванням, відкривши широкій публіці таких виконавців як Брайан Хайленд і "Smith".
Наступне десятиліття стало для Шеннона похмурим. Гастролі носили спорадичний характер, а деяку популярність він зберігав тільки в Європі. Довгий час музикант шукав розраду в алкоголі, ніж тільки збільшував ситуацію. Нарешті в 1978-м Справ зав'язав з бухлом, а повернутися на велику сцену йому допоміг Том Петті. Том не тільки спродюсував альбом Шеннона "Drop Down and Get Me", але й надав для його записи музикантів зі своєї групи "Heartbreakers". Хоча платівка і не стала надпопулярної, сингл "Sea of Love" потрапив в Топ 30, а Справ наступні два роки роз'їжджав по всьому світу, збираючи на свої концерти досить велика кількість народу. У 1984-му артист вирішив віддати данину своїй улюбленій музиці кантрі-енд-вестерн і в Нешвіллі записав добірку пісень в цьому жанрі (щоправда, замість очікуваного альбому вийшли тільки два сингли).
Через два роки до життя було повернуто пісня "Runaway", перезаписаний варіант якої стали крутити в телепередачі "Crime Story". В кінці 80-х Шеннон возз'єднався зі своїми давніми товаришами Томом Петті і Джефф Лінном, за участю яких записав альбом "Rock On". На жаль, музикант не дожив до його виходу: 8 лютого 1990 року він застрелився. Справ Шеннон був введений в "Зал Слави Рок-н-Ролла" вже посмертно, в 1999-му.