Dennis DeYoung
Денніс до того часу встиг обзавестися сім'єю і попрацювати вчителем музики в початкових класах. Коли його команда добилася першого успіху, викладацьку діяльність довелося закинути, але дружина і діти завжди супроводжували його (навіть на гастролях). У колективі у Деянг було кілька посад: вокаліст, клавішник, аккордеонщік, продюсер, автор пісень і більшості хітів.
Музикант-самоучка, він з легкістю освоював нові інструменти. Так, у 1972-му Денніс вперше сів за звичайне акустичне піаніно і зіграв партії для композиції "Lady", першого шлягера "Styx", а в 1979-му тільки познайомившись з електропіано "Rhodes", з ходу видав доріжку для "Babe", пісні, яка підкорила вершину "Billboard".
Театралізоване стиль, який проповідував Денніс, привів команду до великого успіху, однак не всі її учасники хотіли рухатися в даному напрямку, і тому в середині 80-х "Styx" розпалися. Щоб не сидіти без діла, Деянг зайнявся сольною кар'єрою і в 1984 році випустив першу платівку власного виробництва. Старт вийшов досить вдалим, і заголовний трек "Desert Moon" попав в гарячу десятку, а сам альбом зайняв 24-у строчку "Billboard". Другий сингл, "Don t Wait for Heroes", так само потрапив в американський Топ 40, отримав значну кількість ефірів на MTV. До речі, крім власного матеріалу Деянг на диску перебував кавер Джимі Хендрікса "Fire".
ЕКак не дивно, але дві наступні роботи вийшли не такими вдалими. Альбом "Back to the World", супроводжуваний невеликим хітом "Call Me", опинився за межами першої сотні "Billboard", а "Boomchild" взагалі не потрапив у чарти. Музиканта врятувало відродження "Styx", і композиція Денніса "Show Me the Way" з платівки "Edge Of The Centure" стала черговим попаданням в гарячу десятку.
Надалі в колективі знову намітився застій, і в 1993 році Деянг відправився на гастролі з мюзиклом "Jesus Christ Superstar", де виконував роль Понтія Пілата. Отриманий у цьому турне досвід підштовхнув Денніса на створення альбому, до якого він включив десять бродвейських стандартів. Крім того, музикант зайнявся підготовкою концептуальної роботи за мотивами "Собору Паризької Богоматері" Віктора Гюго, але з огляду на те, що "Styx" відновили концертну діяльність, диск вийшов тільки в 1996-му. Тим часом, відносини в команді знову погіршилися, та до того ж здоров'я Деянг стало пустувати, тому він пішов, поступившись місцем канадцеві Лоренсу Говану.
Згодом Деннісу навіть довелося судитися з колишніми колегами, і, врешті-решт, він отримав можливість використовувати ім'я "Styx" у своїй роботі, чим і скористався. Так у 2003 році був записаний концертний альбом "The Music Of Styx - Live With Symphony Orchestra", назва якого говорила сама за себе. До матеріалу власного виробництва і більш фатальним саунду Деянг повернувся в 2007-му, коли вийшов його альбом "One Hundred Years from Now".