Diamond Head
Остаточно склад був доукомплектований приятелем Брайана Коліном Кімберлі, який взявся за бас-гітару. У 1978 році в Кіддермінстер хлопці записали свою першу демку, один примірник якої потрапив до головного редактора газети "Sounds" Джефу Бартону. Тому плівка дуже сподобалася, і він організував інтерв'ю з групою. Тим часом команда продовжувала давати концерти, і їй навіть пощастило відкривати виступи "AC / DC" і "Iron Maiden".
У 1980-му на свої гроші музиканти випустили свій перший сингл "Shoot Out The Lights" / "Helpless". За ним пішов і дебютний альбом. Перший його тираж, що становив 1000 примірників, був випущений в білому конверті без назви, зате з підписами членів групи. Платівки поширювалися тільки або на концертах, або поштою.
Випустивши ще пару синглів і один EP, "Diamond Head" нарешті уклали контракт з фірмою "MCA Records". Тоді ж, у 1981 році, колектив випустив міні-альбом "Four Cuts", що включав у себе нову версію "Shoot Out The Lights". Другий лонгплей, "Borrowed Time", з'явився в продажу восени 1982-го. Платівка зайняла 24-у позицію у британських чартах і отримала дуже гарні відгуки в пресі. Тим часом "Diamond Head" взяли участь на фестивалі в Рідинзі і провели британське турне з виступами в таких престижних місцях як Бірмінгемський "Odeon", манчестерський "Apollo" і лондонський "Hammersmith Odeon". На наступний рік група випустила сингл "Makin Music" і приступила до запису чергового альбому, "Canterbury" (який спочатку хотіли назвати так само як і сингл). Скотт і Кімберлі зіграли свої партії і швиденько злиняли з команди. На їх місце взяли Роббі Франса (ударні) і Мерва Голдсвортсі (бас). Крім того, до складу було введено клавішник Джош Філіпс-Горс.
20000 копій альбому виявилися бракованими (у них був пропущений перший трек), це відбилося на продажах, і в кінцевому рахунку диск зайняв 32-ю рядок чартів. У ході розкрутки платівки "Diamond Head" виступили на фестивалі в Донінгтоні, а також зробили турне, виступаючи в залах типу "Odeon". У середині гастролей команду покинув Голдсвортсі, і його довелося замінити Девідом Вільямсом.
У 1984-му було заплановано записувати новий альбом, "Flight East", але "MCA Records" розірвала контракт з гуртом. Менеджер колективу спробував було навести мости з "MIDEM", але в нього нічого не вийшло, і в результаті група була розпущена. У 1992 році "Metallica", будучи в Бірмінгемі, запросила до себе на концерт оригінальний склад "Diamond Head". Музиканти піднялися на сцену і відіграли такі речі як "Helpless" і "Am I Evil?". Виступ пройшов успішно, і на наступний рік Брайан і Сін відродили свою команду з двома новими учасниками, ударником Карлом Вілкокс і басистом Едді Чаос. Перед записом платівки "Death And Progress" останнього змінив Піт Вукович. Покатавшись пару років з гастролями і випустивши концертний альбом "Evil Live", група вдруге розпалася. Оригінальний склад "Diamond head" зібрався разом знову в 2001 році.
Інший реюніон відбувся на початку 2000-х. Все почалося з серії акустичних концертів, за підсумками яких вийшов EP "First Cuts Acoustic". Пізніше поновилися гастролі, однак, коли справа дійшла до підготовки нового альбому, з Харрісом довелося розлучитися, а його місце зайняв Нік Тарт. Записаний з ним "All Will Be Revealed" мало нагадував ранні роботи, але, незважаючи на цей факт, "Diamond Head" з успіхом похедлайнілі на 25-річчі NWOBHM. Слідами того виступу був випущений концертний альбом "It s Electric", а в 2007-му музиканти записали шостий студійний альбом, "What s in Your Head".