Disastrous Murmur

Австрійська брутальна команда "Disastrous Murmur" була сформована в 1988 році після відходу Харальда Бездека з "Disharmonic Orchestra". Крім нього до групи також увійшли гітарист Манфред Фулоп і барабанщик Манфред Перак. На наступний рік було опубліковано демо "Embryonic Utergestation", а слідом за ним на "Gore Records" вийшов сингл "Extra Uterine Pregnancy".

Незабаром після цього з колективу пішов Манфред Фулоп, а замість нього з'явився бас-гітарист Вальтер Швейгер. Починаючи з 1990 року "Disastrous Murmur" активно гастролювали в таких країнах як Німеччина, Швеція, Фінляндія, Словенія, Швейцарія, ну і, звичайно ж, Австрія. У той час Перак ненадовго йшов зі складу, а його тимчасово заміщав Мартін Месснер.

Після туру з "Disharmonic Orchestra" Манфред знову сів за ударні, а в грудні була записана друга демка, "Flesh Is What I Need". На початку 1991-го демо було опубліковано, а пара композицій з нього ("Into The Dungeon" і "Satisfaction In The Morgue") потрапила на семплер "Soul Rape". Записи ці привернули увагу "Osmose Productions", і незабаром "Disastrous Murmur" уклали контракт з цим французьким лейблом.

У 1992 році на світ з'явився дебютний лонгплей "Rhapsodies In Red". За ним пішов міні-альбом "Where The Blood Forever Rains", виданий чомусь на "Napalm Records". Керівництво "Osmose Productions" образилося на австріяків за таку поведінку і розірвало контракт. До того часу Харальд Бездек відправився на навчання до Відня, внаслідок чого студійна та концертна діяльність "Disastrous Murmur" практично зійшла нанівець. Нарешті в 1994 році на лейблі "Lethal Records" вийшов другий "мурмурскій" альбом, "Folter". Поява диска супроводжувалося кількома німецькими концертами, після чого група була розпущена.

У 1998 році Манфред Фулоп, Манфред Перак, Вальтер Швейгер і колишній гітарист-вокаліст "Last Dawn" Елмар Вармут організували спільні сесії, на яких виконували старі речі "Disastrous Murmur". Це спонукало їх на відродження "DM", і вже в жовтні група відіграла свій перший концерт в новому складі. На наступний рік пара нових композицій ("Landshark" і "Headless Autofellatio") потрапила на збірку "Even Further South" молодого лейблу "Planet Dark".

У 2000-му з команди пішли Вальтер Швейгер і Манфред Фулоп, а замість них ряди "Disastrous Murmur" поповнилися бас-гітаристом Олівером Ньюсслом. До того часу австрійські детстери обзавелися новим трехальбомним контрактом від німецького лейблу "Perverted Taste". У 2001 році вийшов третій лонгплей "... And Hungry Are The Lost", а потім відбулася серія концертів в Німеччині, Австрії та Чехії. Незабаром з особистих причин пішов Олівер, звільнивши місце для колишнього колеги Вармута по "Last Dawn" Флоріана Кранца. На наступний рік "Disastrous Murmur" займалися концертною діяльністю, відігравши в тому числі кілька голландських дат з "Pungent Stench".

Живі виступи "мурмуров" проходили відмінно, чого не можна було сказати про відносини музикантів з лейблом. Вони серйозно посварилися з "Perverted Taste", і контракт був достроково перерваний. Довгий час група залишалася без даху, і лише на початку 2004-го їй вдалося увійти в контакт з "Cudgel Agency", яка взялася за випуск синглу "Daily Toilet Torturing". У 2005-му склад "DM" поповнився гітаристом Майклом Унтервегером, а в 2006-м декількох переносів дати релізу вийшов довгоочікуваний четвертий альбом, Marinate Your Meat ".

Читате також