Dissection

Джон Нодтвейдт, Петер Алмдал і Оле Охман в кінці 80-х грали в трешевий командах "Siren s Yell" і "Rabbit s Carrot", але з часом їм захотілося чогось більш екстремально-брутального, і вони організували власний проект, "Dissection ". У квітні 1990-го група записала репетиційну плівку "Severing Into Shreds", а в жовтні, поповнивши свої ряди гітаристом Маттіасом Йоханссоном, вперше з'явилася на публіці (у компанії з "Entombed").

В кінці року музиканти справили на світ перше офіційне демо, "The Grief Prophecy". За його художнє оформлення відповідав Крістіан Велин, що згодом став дизайнером і всіх інших робіт "Dissection".

На початку 1991-го другим гітаристом став Джон Зветслоот, і команда активізувала концертну діяльність на західному узбережжі Швеції. Між тим, демка потихеньку розповзалася по європейському андеграунду і, нарешті, опинилася в руках діячів французького лейблу "Corpsegrinder Records", що запропонували скандинавів випустити EP.

Тисяча копій "Into Infinite Obscurity" розійшлася досить швидко, а навесні 1992-го почалася робота над матеріалом для першого альбому. Спочатку була записана плівка "The Somberlain-Promo 1992", а остаточні сесії пройшли після укладення контракту з "No Fashion Records". Зроблений під керівництвом Дена Свано, альбом "The Somberlain" викликав позитивні відгуки в метал-андеграунді. На підтримку релізу "Dissection" прокотилися по Швеції, після чого, осівши в Готенбурзі, знову взялися за репетиції. На цьому етапі Зветслоот втратив інтерес до групи і частенько ухилявся від роботи. Справа закінчилася тим, що недбайливого Джона виставили за двері, а на його місце покликали Йохана Нормана.

Влітку 1994-го колектив взяв участь у записі трібьютного альбому "Slayer", а восени того ж року, прийнявши пропозицію від "Nuclear Blast", взявся за підготовку другий повнометражки. У березні 1995-го "Dissection" знову зібралися в студії Дена Свано і народили ще більш зловісний (чим "The Somberlain") альбом, "Storm Of The Light s Bane".

Влітку того ж року гурт гастролював в Англії на розігріві у "Cradle Of Filth", а восени місце Оле зайняв Тобіас Келлгрена. Після виходу "Storm Of The Light s Bane" команда більше року провела на гастролях, катаючись по Європі та Америці. Влітку 1997-го складу "Dissection" почало лихоманити, і через кілька місяців Нодтвейдт залишився на самоті. Набравши нових рекрутів, Джон зібрався записувати новий альбом і вже орендував "Studio Fredman", але в грудні 1997-го його запроторили за грати за вбивство 37-річного алжирця. Нодтвейдту впаяли десять років, проте вже в 2004-му він звільнився і взявся за реанімацію проекту. Його новими партнерами стали екс-барабанщик "Dark Funeral" Томас Асклунд, басист Брайс Леклерк (екс-"Nightrage") і гітарист Сет Тейтан (екс-"Aborym).

30 жовтня "Dissection" відіграли аншлаговий rebirth-концерт, а через місяць вийшов свіжий сингл "Maha Kali", написаний Нодтвейдтом ще на нарах. Кілька наступних місяців команда провела на гастролях, а з лютого 2005-го зайнялася третім студійним альбомом. Що вийшов в 2006-м "Reinkaos" став останньою роботою "Dissection", оскільки лідер групи Джон Нодтвейдт 16 серпня 2006 закінчив життя самогубством.

Читате також