Divine Comedy

Назва "Divine Comedy", по суті, є псевдонімом композитора, співака і музиканта Ніла Хеннон (нар. 7 листопада 1970), схрестилися в своїй музиці елементи "нової хвилі" і впливу Скотта Уолкера, Морріссі і "Electric Light Orchestra". Саме Хеннон був засновником цього проекту, а часто і єдиним його учасником. Група з'явилася на світ у 1989 році у форматі тріо, а крім Нілу до її складу увійшли також два його шкільних приятеля, Джордж Маккула (бас) і Кевін Трейнор (ударні).

У той час хлопці сильно захоплювалися творчістю "REM", і стиль їх перших робіт мало чим відрізнявся від стилю вищезгаданої команди. З Північної Ірландії "Divine Comedy" перебазувалися до Лондона і випустили там два міні-альбому, "Fanfare For The Comic Muse" (1990) і "Europop" (1991). Також "комедіанти" дали серію концертів на розігріві у "Suede", але далі справа не пішла, і команда розпалася.

Колеги Нілу подалися до університету, а сам Хеннон повернувся додому і розпочав написання пісень. До 1993 року у нього накопичилося багато матеріалу і, підписавшись на "Setanta Records" від імені "Divine Comedy", Ніл приступив до випуску повноцінних альбомів. Перший полнометражнік, "Liberation", викликав бурю захоплення у пресі, проте це ніяк не позначилося на продажах платівки, і її загальний тираж склав усього кілька тисяч.

Другий диск, "Promenade", на хвилі піднімається брит-попа розкуповувався вже краще. "Divine Comedy" отримали можливість виступати на розігріві у Торі Еймос в її європейському турне, що у свою чергу посприяло подальшому зростанню популярності "комедіантів". Весь 1995 Ніл присвятив підготовці третього альбому, який побачив світ у квітні 1996-го. Якщо "Liberation" і "Promenade" відображали романтичні мрії молодого людини, то від "Casanova" віяло неприкритою сексуальністю. На підтримку диска "Setanta" вирішила випустити сингл з відкриває треком "Something For The Weekend", і це виявилося вдалим рішенням. Пісня стала хітом радіоефіру, продажу альбому підскочили в кілька разів, а Хеннон і компанії вдалося засвітитися на телебаченні.

Навздогін лейбл вистрілив ще парою синглів, "Becoming More Like Alfie" і "The Frog Princess", що зайняли відповідно 27-е і 15-е місце в британських чартах. "Divine Comedy" у цей момент гастролювали за підтримки оркестру з 30 чоловік. До речі, тоді в самій групі теж було повно народу: крім Хеннон в ній значилися Джобі Талбот (клавішні), Брайан Міллс (бас), Айвор Талбот (гітара), Стюарт Бейтс (клавішні) і Міггі Баррадас (ударні).

Пісні, які ансамбль виконував разом з оркестром, були занадто романтичними щодо "Casanova", тому на їх основі вирішено було випустити окрему платівку, видану до Дня Святого Валентина у вигляді концертний альбом "A Short Album About Love". Альбом "Fin De Siecle" вийшов досить похмурим, однак це не завадило йому пробити гарячу десятку. Своє десятиріччя "Divine Comedy" відзначили випуском кращих речей "A Secret History" і ... розставанням з "Setanta Records". Нове творіння "комедіантів" вийшло в 2001 році під прапором "Parlophone". Незважаючи на те, що "Regeneration" мав хороші відгуки, як у пресі, так і серед слухачів, Хеннон розпустив склад, що супроводжував його довгий час.

У 2004 році Ніл практично поодинці записав і спродюсував черговий альбом "Divine Comedy". Зі старих колег в цьому записі йому допомагав тільки Джобі Талбот, що займався оркестровкою. У 2005-му Хеннон організував власний лейбл "Divine Comedy Records", викупив у "Setanta" права на свої ранні записи і зайнявся їх перевиданням. Цей факт ніяк не позначилася на підготовці нового матеріалу, і в 2006-м публіка змогла ознайомитися з черговим альбомом "DC", в сесіях якого взяло участь близько 30 осіб.

Last update 22.03.08