Donnas
"L7", "The Muffs" і "Shonen Knife". В оригіналі гурт називався "Ragady Anne" і, поки дівчата навчалися в школі, намагалася відповідати всім канонам руху "riot grrrl". У 1995-му квартет випустив одну семідюймовку, а незабаром після цього змінив ім'я, стиль і імідж. "The Electrocutes" (так тепер називалася команда) заграли швидко і голосно, а Бретт, Еллісон, Майя і Торрі старанно вдавали із себе королев металу.
Після закінчення школи дівчата побажали музикувати і далі, але тепер їх пісні стали ближче до творчості "Ramones" і "Runaways", а зміна напрямку спричинила за собою ще одну зміну вивіски. Група отримала ім'я "The Donnas", а кожна з її учасниць обзавелася кличкою, що починається зі слова "Донна" (Donna A, Donna R, Donna F, Donna C).
Працювати з командою взявся колишній гітарист "Supercharger" Дарін Раффаеллі, який підписав колектив до свого лейблу "Superteem!", Допоміг з матеріалом і організував випуск першого альбому. За виходом платівки послідувало тижневе турне по Японії, а дещо пізніше група переуклала контракт з незалежною каліфорнійської фірмою "Lookout! Records". Тут дівчата дебютували з альбомом "American Teenage Rock n Roll Machine", який зробив їх популярними в андеграунді, а також залучив деяку увагу великих корпорацій типу MTV. Частина матеріалу для платівки знову складав Раффаеллі, проте третє повнометражку "Донни" настругати вже самостійно.
На "Get Skintight" група зробила крен у бік хард-року, що особливо підкреслювалося кавером на класику "Motley Crue" "Too Fast For Love". На підтримку релізу команда виступила на розігріві у "Cinderella", а дещо пізніше взяла участь у молодіжних комедіях "Jawbreaker" і "Drive Me Crazy".
Коли дівчата зовсім подорослішали, вийшов диск з відповідною назвою "The Donnas Turn 21". На ньому група ще далі пішла від панківських коренів і включила до альбому два кавери з хард-рокового спадщини: "Living After Midnight" ("Judas Priest") і "School s Out" ("Alice Cooper"). Зміна стилю не сподобалася критикам, і огляди вийшли невтішними, проте, незважаючи на цей факт, "The Donnas" перебралися під дах мажорній "Atlantic Records". Лонгплей "Spend The Night", випущений цією фірмою восени 2002 року, приніс команді першу чартової успіх (62-й рядок у "Billboard"), а супутній сингл "Take It Off" отримав прописку в ефірі радіо і телебачення. Влітку 2003-го квартет відіграв на головній сцені "Lollapalooza", після чого дівчата взяли тайм-аут.
Повернувшись до студійної роботи, "The Donnas" вирішили остаточно скинути з себе обридлі порівняння з "Ramones" і видали полупопсовий альбом "Gold Medal". Цією роботою група завершила співпрацю з "Atlantic" і надалі заснувала власний лейбл "Purple Feather Records". У 2007-му колектив випустив диск "Bitchin", який звучав набагато важче попередника, але при цьому не нагадував про панківської минулому.