Doors

Група "Doors" була заснована в Лос-Анджелесі в 1965 році студентами Джимом Моррісоном (р. 8 грудня 1943) і Реєм Манзареком. Останній до того часу зі своїми братами вже сколотив ритм-енд-блюзову команду "Rick And The Ravens" і шукав вокаліста і барабанщика. Почувши, як Моррісон виконував свою пісню "Moonlight Drive", Рей умовив Джима приєднатися до нього.

Завербувавши в "Ravens" ударника Джона Денсмор, вони незабаром зробили запис шести пісень Моррісона. Ця робота не вразила братів Рея, і вони залишили групу, а замість них у колективі з'явився друг Денсмор, гітарист Роббі Крігер. Новий басист так і не знайшовся, і ці обов'язки по черзі виконували Крігер і Манзарек. З подачі Моррісона команда перейменувалася в "The Doors", після чого приступила до активних дій.

Першою резиденцією групи став клуб "London Fog", а трохи пізніше хлопці перебралися в "Whisky-A-Go-Go". Однак у серпні 1966-го "Doors" були вигнані звідти, після того як виконали там свою знамениту композицію "The End", не сподобалася власникам клубу. На щастя, буквально за кілька днів до цієї події музиканти встигли підписати контракт з "Elektra Records", і на подальшу кар'єру колективу інцидент не вплинув.

У 1967 році були випущені два перші диска, "The Doors" і "Strange Days". Грандіозний дебютний альбом становив високоякісний сплав року, блюзу, класики, джазу та поезії. Композиція "Light My Fire" стала візитною карткою групи, а сингл з цією піснею негайно злетів на вершину американських хіт-парадів. Наступні альбоми колективу злегка не дотягували до рівня дебюту, хоча кожен з них містив прекрасні речі, наприклад такі як "Strange Days" або "Hello I Love You". За короткий час "Doors" стали культовою групою для багатьох мільйонів людей, проте в житті все виглядало далеко не райдужно. Будучи не в силах нести звалилося на нього тягар слави, Моррісон серйозно захопився алкоголем і наркотиками і часто "відлітав" прямо на сцені. У 1969 році Джим заарештовувався за напад на поліцейського, а також багато разів обвинувачувався в непристойній поведінці в громадських місцях.

Однак, незважаючи на всі "нюанси", музиканти продовжували працювати і в 1970-му випустили диск "Morrison Hotel", за силою не поступався їх першого релізу. Навесні 1971-го вийшов ще один потужний альбом, "LA Woman", що мав більш блюзовий саунд. Враховуючи те, що відносини між Моррісоном та іншими членами групи погіршилися (з-за все зростаючого пристрасті Джима до алкоголю і наркоти), цей диск можна назвати одним з кращих. Самі класні треки на платівці - це заголовна пісня і незрівнянна композиція "Riders On The Storm".

Після сесій для "LA Woman" Моррісон перебрався жити до Парижа. Хоча він продовжував залишатися в центрі уваги, Джим ненавидів свою популярність. Фронтмен "Doors" хотів отримати визнання як поет і сподівався у Франції розпочати свою літературну кар'єру. Але цьому не судилося збутися - 3 липня 1971 року він був знайдений мертвим у своїй ванній. За офіційною версією Моррісон помер від серцевого нападу, хоча було очевидно, що це сталося через передозування наркотиків. Решта члени "Doors" продовжили свою музичну діяльність у складі тріо (вокалістом був Манзарек). Вони випустили ще два непоганих альбому, але без Моррісона група вже не мала колишньої популярності і в 1973 році була розформована.

Через п'ять років Манзарек, Крігер і Денсмор возз'єдналися і наклали музику на вірші, записані Моррісоном на плівку протягом сесій "LA Woman". Альбом, названий "An American Prayer", мав гучний успіх, і це згодом призвело до випуску концертний альбом "Alive She Cried", складеного з архівного матеріалу. У 1985-му малюнок Моррісона з'явилася на обкладинці журналу "Rolling Stone". Підпис до неї був таким: "He s Young, He s Hot, He s Sexy and He s Dead".

Читате також