Ekseption
Як-то раз ансамбль виступав на одному майданчику з "Occasional Swing Combo", і Ван Броека захопила гра клавішника тієї групи Ріка Ван Дер Ліндена. Рейн запросив Ріка поджемувати разом, після чого перетягнув Ліндена до себе в команду.
Через деякий час з'ясувалося, що група під назвою "Incrowd" вже існує в природі, і вивіску в черговий раз змінили - на "Ekseption". До того часу змінився і склад ансамблю: за ударні сів Петер Де Ліу, а четирехструнку забрав Кор Деккер. Кардинально змінився і стиль музики - тепер банда воліла виконувати джазові номери і обробки класичних речей типу "Танцю з шаблями" Хачатуряна.
А коли в 1968 році хлопці відвідали концерт "Nice" і прийшли в невимовний захват від гри Емерсона, то вибір був зроблений остаточно. Грати класику у своїй обробці - ось що їм було потрібно, і музиканти вирішили почати з випуску синглу з П'ятою симфонією Бетховена. Композицію тут же підхопили місцеві радіостанції, і вона незабаром стала хітом не тільки в Голландії, але і в багатьох інших європейських країнах. За цим пішов вихід ще парочки синглів, "Rhapsody In Blue" та "Air", зроблених в тому ж стилі, але заснованих на творах Баха. З виходом першого однойменного альбому "Ekseption" лідерство в групі перейшло в руки Ван дер Ліндена. Тим часом платівка отримала статус "золотий" у декількох країнах.
Незважаючи на деякі флуктуації в складі в 1970 році був записаний дуже вдалий концептуальний альбом "Beggar Julia s Time Trip", удостоєний в Голландії премії Едісона. Незважаючи на перевагу в репертуарі інструментальних композицій на початку 70-х у колективі побували вокалісти Майкл Ван Дійк і Стів Аллет. Звучання ж групи стало трохи більш "електричним", завдяки рясному використанню синтезаторів і меллотронов.
У 1972-му про групу дізналися і в Америці, де вперше вийшов альбом ансамблю, "Ekseption 5". Правда, ця платівка виявилася єдиною, виданої за океаном, оскільки мала мале поширення, але ті, хто її чув, залишалися дуже задоволені. Цей реліз зафіксував пік творчої кар'єри "Ekseption", після чого справа пішла на спад. У 1973-му команду покинули саксофоніст Дік Ремелінк і барабанщик Петер Де Ліу, а їх місця зайняли Ян Венніка і Пітер Вугт. Платівки групи стали продаватися гірше, а в 1974 році "Ekseption" очікував сильний удар. Ставши у себе вдома суперзіркою, Рік Ван Дер Лінден покинув команду, щоб зайнятися сольною кар'єрою.
На заміну йому взяли Хана Янсена, чия поява ознаменувала поворот саунду в бік джазу. Зміна стилю відбилося і на зниженні числа прихильників. У результаті після виходу "Mindmirror" група була розпущена. Згодом Лінден кілька разів ненадовго збирав до купи своїх колишніх колег, а в 1978 році навіть випустив з ними альбом, "Ekseption 78".